Сторінка
4

Проблеми експансії іноземного банківського капіталу в Україну

Для реалізації умови СОТ, щодо відкриття філій іноземних банків на території України, Національним банком України переданий до Верховної Ради України законопроект № 7274, яким передбачено внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права відкривати свої філії на території України.

У разі прийняття законопроекту у фінансово-економічному просторі України вже найближчим часом можуть з’явитися філії іноземних банків, які не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами головних банків, які знаходяться за кордоном, і діяльність яких регулюється іноземним законодавством. Це, на наше глибоке переконання, порушить створену протягом років незалежності України фінансову систему, яка забезпечувала економічну безпеку державного розвитку. Законопроект №7274 було прийнято в першому читанні, але в другому парламентарі таки відхилили його, зваживши на те, що Україна ще не готова до такого кроку.

Асоціація Українських Банків виказала такі основні зауваження до законопроекту:

І. Загроза економічному суверенітету країни.

Законопроект, надаючи право іноземним банкам на відкриття своїх філій на території України, не передбачає жодних обмежень присутності іноземного капіталу в національній банківській системі.

Відповідно до своїх функцій банківська система через перерозподіл фінансових ресурсів по суті визначає розвиток всієї економіки країни. Ця функція набирає ще більшої ваги у зв’язку з низьким рівнем розвитку інших сегментів фінансового ринку. У зв’язку з цим питання збереження національної банківської системи стає питанням національної безпеки країни.

При цьому усвідомлюючи, що іноземні банки можуть мати специфічні, частіше всього не співпадаючі з національними інтересами, стратегічні пріоритети, рішення про умови надання кредитів можуть прийматися з урахуванням міжнародних клієнтів чи акціонерів материнського банку, що в більшості випадків може означати відмову у фінансуванні конкурентних виробництв. Така схема розвитку банківської системи призведе до порушення цілісності економічних інтересів держави, суттєво гальмуючи розвиток національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща. Для збереження економічного суверенітету країни доцільно було б запровадження системи державного регулювання присутності іноземного капіталу в сукупному капіталі банківської системи.

ІІ. Нерівні конкурентні умови з українськими банками.

Іноземні інвестиції в банківській системі беззаперечно важливі з точки зору надходжень додаткових фінансових ресурсів, нових банківських технологій, підтримки конкуренції між банками тощо.

Разом з тим, все це виправдано, коли вже склалася національна банківська система, що спирається на власну ресурсну базу. Однак, відомо, що рівень монетизації в Україні (близько 30% від ВВП) є значно нижчим від країн з розвинутою економікою, де цей показник наближається до розміру ВВП, або навіть перевищує його. Суттєво меншим є і сам розмір ВВП. В умовах, коли ці показники є не співставними, прихід в Україну іноземних філій, діяльність яких буде регулюватися розміром капіталу материнського банку, поставить іноземні банківські установи в заздалегідь більш вигідне становище при неможливості зі сторони українських банків скласти їм адекватну конкуренцію.

ІІІ. Відтік прибутку з територій України.

За специфікою своєї діяльності філії, як структурні підрозділи іноземних банків, не здійснюють формування капіталу. Таким чином, дохід, отриманий від їх діяльності на території України, після сплати податку буде повністю переведений до іноземного банку. Тоді як прибутки українських банків (в тому числі і з іноземним капіталом) в переважному розмірі залишаються в Україні та направляються на капіталізацію банків.

IV. Підвищення ризиків клієнтів – резидентів України у зв’язку з неврегульованістю процедури акредитації та функціонування філій іноземних банків. В запропонованому проекті Закону надається право іноземним банкам на відкриття їх філій в Україні. Разом з тим практично не визначені ключові механізми функціонування філій іноземних банків, зокрема, порядок їх відкриття, нагляду та регулювання діяльності, застосування у разі необхідності заходів впливу та ліквідації з врахуванням того, що філія не є юридичною особою.

V. Невизначеність механізмів реалізації окремих положень законопроекту.

Невизначеними залишилися механізми реалізації і деяких інших положень законопроектів, наприклад, незрозуміло хто (який орган) буде підтверджувати відповідність банківського нагляду держави розташування іноземного банку Основним Принципам ефективного банківського нагляду Базельського Комітету з питань банківського нагляду. Також невизначеним залишилося ким і яким чином буде підтверджуватися право українських банків на відкриття своїх філій на території іноземної держави, у якій створений і діє іноземний банк.[8]

Зважаючи на все вищесказане, слід сказати, що прийняття законопроекту №7274 в теперішній редакції, де всі зміни до закону „Про банки і банківську діяльність” обмежуються наведенням визначення іноземного банку, його філії, та деяких вимог до країни де зареєстрований материнський банк, буде великим кроком на шляху передачі нашої банківської системи до іноземних рук.

Висновки.

1. Неоднозначний та суперечливий досвід Польщі у розбудові банківського сектора підлягає, на нашу думку, подальшому вивченню, особливо в умовах, коли необхідність залучення іноземних інвесторів в економіку України зростає, ставляться завдання щодо по­силення інноваційної складової економічного зростання, підтримки малого та середнього бізнесу.

2. Входження філій іноземних банків на ринок фінансових послуг надасть доступ вітчизняним підприємствам до більш дешевих фінансо­вих ресурсів, що безумовно буде сприяти підвищенню конкурентоспро­можності українських товарів, у першу чергу на зовнішніх ринках.