Сторінка
1

Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини

1. Вступ. Незалежність органів місцевого самоврядування.

Однією з важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія про місцеве самоврядування передбачає його відокремлення від державної влади, повну незалежність і самостійність у здійсненні покладених на нього функцій в межах своєї компетенції. Але ряд важливих питань реального забезпечення незалежності та самостійності органів місцевого самоврядування ще чекають вирішення. Це стосується фінансової бази місцевого самоврядування.

Визначальним є фінансовий бік економічної самостійності місцевих органів влади. Від фінансових можливостей залежать реальні владні функції. Не можна бути справді, а не формально самостійним, будучи залежним у фінансовому відношенні.

Ступінь фінансової самостійності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади.

Основним недоліком правового забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування є те, що законодавство не встановлює конкретного переліку витрат які повинні фінансуватися з місцевих бюджетів, що також не дає можливим визначити, якою мірою закріплені за місцевими бюджетами доходи забезпечують потреби і в яких розмірах.

У 1995 р., в Законі України «Про бюджетну систему України» було закріплено доходи, які покривали понад 80% витрат, це значний крок у забезпеченні фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. Розмежування доходів і витрат - належить реформі бюджетної системи. Самостійність має грунтуватися на законодавчо закріпленому розмірі доходів, що надходять до місцевих бюджетів залежно від обсягу створюваних і використовуваних ан певній території фінансових ресурсів, також положення, про те, що доходи, закріплені за місцевими бюджетами, не можуть вилучатися. Законодавчо мають бути зафіксовані також і витрати які спрямовані на розвиток місцевого господарства, соціально-культурної сфери та нших заходів, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Вирішенням цього питання може стати – територіальний баланс. Основа для вироблення заходів активізації політики в галузі податків, інвестицій, підвищення життєвого рівня населення та його соціального захисту. Дасть можливість визначити оптимальний варіант фінансових відносин у регіональному аспекті, стане фінансовим міриломт ефективності економіки регіону, відіграє роль – інформаційної бази для встановлення раціональних фінансових взаємовідносин з державним бюджетом.

2. Місцеві бюджети України.

Склад місцевих бюджетів відображає територіальний поділ країни в Україні – області, райони, поселення. Відповідно місцеві бюджети поділяють на дві групи:

- централізовані (обласні, районні, міські);

- бюджети базового рівня(сіл, селищ, міст, міських районів)

Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого і регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету і фінансів розмежована. Місцевих бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Найчисленіша група – сільські, селищні, міські бюджети.

Міські бюджети існують у всіх країнах світу. Розвиток їх функції зумовлені рядом національних, політичних, економічних та інших факторів. У промислово розвинених країнах світу бюджетні видатки поділяють на поточні та капітальні витрати, кожний підрозділ відповідно мавє свої джерела доходів. Місцеві бюджети затверджуються місцевими органами влади і до державного бюджету не включаються.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджет області об`єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районих чи міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази і визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об`єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міський чи районній у місті Раді народних депутатів адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населенні пункти, то бюджети цих міст, селищ, сіл обє`єднуються у бюджеті району в місті.

Бюджетний устрій грунтується на принципах:

- єдності;

- повноти;

- достовірності;

- гласності;

- наочності;

- самостійності;

- самостійності.

Згідно з Конституцією України, обласні і районні ради затверджують обласні та районні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету та відповідно розподіляються на виконання спільних проектів.

На виконання місцевих бюджетів впливають чинникик: зростання валового внутрішнього продукту, розширення підприємствами всіх форм власності обсягів випуску товарів та їх реалізації, збільшення обсягу виробництва і закупок сільськогосподарської продукції, зростання заробітної плати по установах, що фінансуються з бюджету. Місцеві ради народних депутатів мають проводити заходи по забезпеченню жорсткого режиму економії коштів, це дає змогу зменшити видатки бюджетів усіх рівнів та збільшити виділення коштів на інвестиційну діяльність.

Етапи регламентації бюджетного процесу на підставі законодавчих та нормативних актів:

- складання проекту бюджету;

- розгляд бюджету;№

- затвердження бюджету;