Сторінка
1

Реєстрація і ліцензування комерційних банків

Реєстрація і ліцензування банків — найважливіші функції бан­ківського нагляду. Вони покликані обмежувати або розширювати банківську діяльність згідно з вимогами чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

Реєстрація банку — це момент відповідного запису у «Респуб­ліканській книзі реєстрації банків і кредитно-банківських установ». Він означає створення згідно з чинним законодавством специфічної юридичної особи — банківської установи. Зворотний процес — ви-креслення реквізитів банку з Республіканської книги — свідчить про те, що банк як юридична особа перестав існувати.

Створення і реєстрація комерційних банків в Україні регулюється «Положенням про порядок створення і реєстрації комерційних бан­ків», затвердженим Постановою Правління НБУ від 21 липня 1998 р.

Комерційні банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акціонерних товариств або товариств з обмеженою відпові­дальністю відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про підприємництво», «Про обмеження монопо­лізму та недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльнос­ті», інших законодавчих актів України та нормативних актів Націо­нального банку України.

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридич­ної особи з моменту його реєстрації в Національному банку України.

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи за ви­нятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їхніх виконавчих орга­нів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, гро­мадських фондів.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» визначається мінімальний розмір статутного капіталу банку.

Статутний капітал комерційного банку формується тільки за ра­хунок власних вільних коштів учасників (акціонерів). Забороняється використовувати для формування статутного фонду комерційного банку бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Банкам забороняється збільшувати статутний капітал за рахунок не­розподіленого прибутку та коштів інших фондів, а також збільшу­вати статутний капітал для покриття збитків.

Внесок учасників (акціонерів) до статутного капіталу комерцій­ного банку здійснюється тільки у вигляді грошових коштів у націо­нальній валюті України.

Для реєстрації комерційного банку в двотижневий строк після аудиторської перевірки фінансового стану його засновників до регі­онального управління НБУ за місцем створення банку подаються такі документи:

—заява про реєстрацію банку;

—установчий договір, підписаний засновниками банку;

—статут банку;

—протокол установчих зборів;

—економічне обгрунтування і мета створення банку;

—аудиторський висновок про фінансовий стан та платоспро­можність засновників;

—бухгалтерська і фінансова звітність учасників (засновників) банку;

—наявність керуючих осіб банку (голови правління та головно­го бухгалтера);

—копія платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку;

—копія звіту про проведення відкритої підписки на акції;

—угода про надання приміщення для розміщення банку;

—установчі документи акціонерів;

—копія рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення банку у випадках, передбачених чинним законодавством.

Регіональне управління НБУ за місцезнаходженням комерційно­го банку в двотижневий строк з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про:

—фінансовий стан, платоспроможність і репутацію акціонерів (учасників) банку, наявність вільних власних коштів для внеску до статутного фонду банку і підтвердження про внесок на тимчасовий рахунок банку коштів до статутного фонду кожним акціонером (учасником) у передбачених законом розмірах;

—наявність приміщення, придатного для розміщення банку;

—професійну придатність і репутацію голови виконавчого ор­гану (правління) банку і головного бухгалтера банку.

Пакет цих документів, включаючи статут банку в 4-х примір­никах і висновок регіонального управління Національного банку України, подається до Національного банку України.

Документи для реєстрації банку розглядаються департаментом реєстрації і ліцензування банків, юридичним департаментом та

(у разі необхідності) іншими департаментами і подаються Комісії Національного банку України з питань нагляду і регулювання ді­яльності банків.

Рішення про реєстрацію комерційного банку, створеного за учас­тю іноземного капіталу, ухвалює Правління Національного банку України, а комерційного банку, створеного за участю вітчизняного капіталу, — комісія з питань нагляду і регулювання діяльності бан­ків. Реєстрація здійснюється внесенням відповідного запису до Рес­публіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фі­нансово-кредитних установ у місячний строк з дня одержання всіх передбачених документів.

Національний банк України може відмовити у реєстрації ко­мерційному банку у разі порушення порядку створення банку, неві­дповідності його статуту та інших установчих документів законо­давству України, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожуватиме інтересам вкладників і кредиторів банку, а також у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва бан­ку, відсутності відповідної матеріально-технічної бази.

Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржене у судовому порядку.

Комерційні банки, зареєстровані Національним банком України, можуть відкрити філії і представництва після отримання відповідної ліцензії Національного банку України за умови, що з моменту її от­римання до моменту відкриття певної філії ними не порушені вимо­ги, на підставі яких була отримана ліцензія.

Філія банку — банківська установа, яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку, має свій субкореспондентський рахунок і МФО та здійснює банківські операції, передбачені положенням про філію, за наявнос­ті відповідно оформленого доручення головного банку і дозволу на здійснення операцій, виданого регіональним управлінням Націо­нального банку України за місцезнаходженням філії банку.

Представництво банку — це банківська установа, яка не є юри­дичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується. Представництво банку не має права здійснювати банківські операції.

Ліцензування банківської діяльності полягає в наданні банкам офіційного дозволу на здійснення певних банківських операцій.