Сторінка
2
Національний банк України визначає порядок надання ліцензії банкам відповідно до статті 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність», «Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій», затвердженого постановою Правління НБУ від 6 травня 1998 р.
Під час ліцензування враховується обсяг капіталу банку (статутний та загальний), його фінансовий стан, дотримання банком установлених економічних нормативів, термін його діяльності на фінансовому ринку, професійна придатність керівників та позитивні висновки незалежного аудиту.
Ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою допущення на ринок банківських послуг України комерційних банків та банківських установ, умови діяльності яких відповідають установленим Національним банком України обов'язковим вимогам і не загрожують інтересам їхніх клієнтів.
Комерційні банки (юридичні особи) мають право здійснювати банківські операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України. Філії комерційних банків здійснюють банківські операції за наявності відповідно оформленого доручення головного банку і дозволу регіонального управління Національного банку України за місцезнаходженням філії банку.
Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаються банківські операції, перелічені у ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність», та інші операції з дозволу Національного банку України.
НБУ надає банкам ліцензію на здійснення низки операцій з готівкою, розрахункових, активних, пасивних, операцій з валютними цінностями та інших.
Закон повинен забороняти здійснення банківських операцій тими економічними суб'єктами, які не мають банківської ліцензії, а також передбачати повноваження органів нагляду щодо проведення розслідування стосовно суб'єктів, які підозрюються в тому, що вони здійснюють банківські операції, не маючи на це права.
Політика ліцензування, що має бути сформульована в законодавчих або нормативних актах, мусить передусім дати відповіді на такі питання:
—Яка кількість банків необхідна, якими мають бути темпи зростання банківської системи при ліцензуванні нових банків?
—Яким має бути розмір статутного капіталу, необхідний для за хисту вкладників нового банку?
—Хто може бути власником нового банку і чи повинні бути обмеження щодо власності?
—Який тип власності є кращим для нового банку з погляду забезпечення його фінансової стабільності?
—Хто керуватиме новим банком?
—У який спосіб новий банк задовольнятиме потреби населення, які нові послуги він може запропонувати?
Політика ліцензування повинна передбачати низку критеріїв, які застосовуються під час розгляду заявок на видачу банківської ліцензії. Основні критерії такі:
— мінімальний розмір статутного капіталу. Цей критерій має найбільше значення під час розгляду заявок на видачу ліцензій;
— фінансовий стан засновників банку та їхня репутація;
— перспективи діяльності нового банку, що визначаються на підставі висновків незалежного аудиту;
-— професійна придатність керівництва тощо.
У разі змін обсягу капіталу банку, його фінансового стану та інших умов Національний банк України може переглянути перелік пунктів ліцензії на здійснення банківських операцій за встановленою процедурою.
Чим конкретнішими будуть критерії ліцензування, тим легше буде органам нагляду визначити, можлива чи ні видача ліцензії.
НБУ видає новоствореним банкам ліцензії на здійснення банківських операцій за умови, що вони мають:
— професійно придатних перших керівних осіб банку (голову правління та головного бухгалтера), кандидатури яких погоджені з Національним банком України;
— підрозділ, який виконуватиме відповідні банківські операції, підрозділ внутрішнього аудиту, вкомплектовані професійно придатними, кваліфікованими кадрами;
— відповідні внутрішні документи банку, що регламентують здійснення банком діяльності, яка ліцензується Національним банком України;
— необхідне банківське обладнання, комп'ютерну техніку, програмні продукти та засоби зв'язку, що відповідають вимогам Національного банку України;
— приміщення банку, що відповідає вимогам, установленим Національним банком України, або укладену угоду на оренду приміщення на строк не менше 5-ти років, чи свідоцтво на право власності на приміщення.
Національний банк України видає ліцензію функціонуючим банкам, на розширення їхньої діяльності, якщо ними дотримуються такі обов'язкові умови:
— статутний капітал банку зареєстрований і фактично сплачений у розмірі, не меншому від установленого Національним банком України;
— формування резервного фонду банку відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України, статуту банку;
— формування резерву на покриття можливих витрат за кредитами відповідає вимогам чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України. Внутрішні документи банку про по рядок формування таких резервів не повинні суперечити вимогам Національного банку України;
— банком дотримуються економічні нормативи, які встановлені Національним банком України протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку України;
—забезпечується стабільна беззбиткова діяльність банку протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку України щодо надання ліцензії;
—стан кредитного портфеля банку не загрожує інтересам його кредиторів та вкладників (сума безнадійних до повернення кредитів не перевищує розмірів фактично сформованих резервного та страхового фондів банку);
—формування фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідає чинному законодавству України та нормативним актам НБУ;
—позитивним є висновок зовнішнього аудитора про діяльність банку за звітний рік, що передує зверненню банку до НБУ;
—банківські операції, які ліцензуються НБУ, не можуть негативно вплинути на діяльність банку;
—відсутні порушення банком вимог чинного законодавства, нормативних актів НБУ і внутрішніх документів банку.
Для отримання ліцензії новоствореними банками подаються такі документи до НБУ:
—клопотання банку про надання ліцензії на здійснення банківських операцій;
Інші реферати на тему «Банківська справа»:
Управління маркетинговою діяльністю в сфері фінансових послуг (на прикладі Німеччини)”.
Нормативи ризику, встановлені для комерційних банків
S.W.І.F.T. - товариство міжбанківських фінансових телекомунікацій
Залучення банківського капіталу до інвестування реального сектора економіки України
Оцінка кредитоспроможності позичальника як основний напрямок управління кредитними ризиками комерційного банку