Сторінка
1

Проблеми банківських ризиків: аналіз, оцінка, мінімізація та управління

Загальні положення.

Ризики, пов'язані з банківською діяльністю, повинні банками визнаватися, відстежуватися і контролюватися. Найважливіша задача в цьому плані поставлена перед банківським наглядом. У нашій країні з метою створення сприятливих умов для ефективної роботи банків, забезпечення подальшого розвитку,стабільності і надійності банківської системи, захисту інтересів вкладників банків, підвищення рівня конкуренції серед них банківський нагляд і регулювання діяльності банків відповідно до чинного законодавства здійснює центральний банк держави. Завдання і функції банківського нагляду визначаються завданнями і функціями Національного банку України стосовно проведення єдиної державної політики у галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організації міжбанківських розрахунків, координації діяльності банківської системи в цілому. Служба банківського нагляду Національного банку України створена у травні 1992 року. За минулий період банківським наглядом розроблений ряд документів, які склали методологічну базу регулювання діяльності банків.

Щоквартально банківський нагляд підводить підсумки діяльності комерційних банків України, які затверджуються постановами Правління Національного банку України.

Банківським наглядом Національного банку України проводяться інспекції установ банків, за підсумками яких приймають

ся відповідні рішення щодо застосування до них адекватних заходів впливу. Впроваджено проведення рейтингу комерційних банків за загальноприйнятою у світі системою CAMEL. За звітними даними банків невпинно проводиться щоденний та щомісячний контроль за дотриманням ними показників економічних нормативів. Одночасно вдосконалюється сама система економічних нормативів, враховуючи матеріали Базельського Комітету з питань нагляду і регулювання діяльності банків та світову практику наглядової діяльності i контролю за додержанням цих нормативів.

З 1996 року започаткована система особливого нагляду за проблемними банками, створено окремий підрозділ в структурі Національного банку України для здійснення такого нагляду, визначені ознаки проблемних банків та методи їх раннього виявлення, впроваджується адекватний порядок роботи з проблемними банками.

Враховуючи необхідність вдосконалення та подальшого розвитку системи нагляду і регулювання діяльності комерційних банків, підвищення рівня повноважень банківського нагляду, зокрема, в частині застосування санкцій, з метою проведення скоординованої, зваженої і послідовної політики банківського нагляду, прогнозування і своєчасного реагуванню на зміни, які відбуваються у банках України, Правління Національного банку України систематично вживає заходи стосовно поліпшення роботи банківського нагляду.

Найважливішою складовою частиною наглядового процесу є наявність у банківського нагляду повноважень щодо розробки і застосування пруденційних правил та вимог по контролю за ризиками, включаючи вимоги щодо:

- достатності капіталу банку;

- створення резервів для відшкодування можливих втрат за позиками;

- концентрації активів;

- ліквідності;

- управління ризиками і систем внутрішнього контролю.

Зазначені пруденційні правила і вимоги мають якісний або кількісний характер. Їх мета полягає в тому, щоб обмежити ступінь ризику, якому піддають себе банки під час проведення операцій. Ці правила і вимоги зовсім не підміняють собою рішення керівництва банків, а, навпаки, забезпечують проведення банківських операцій відповідним чином. Динамічний розвиток банківської справи вимагає, щоб банківський нагляд регулярно переглядав свої пруденційні правила і вимоги, здійснював оцінку, до якої міри вони зберігають свою актуальність та розробляв нові положення.

Управління банківськими ризиками

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин банківський нагляд має бути превентивним, інтегрованим, постійним і базуватися на визначенні ризиків в діяльності банків. Крім того, він зосереджуватиметься на врахуванні майбутніх фінансових результатів банків, замість того, щоб опиратися лише на "історичну" (минулу) фінансову інформаціїю для здійснення оцінки надійності і стабільності банків.

Іншими словами, банківський нагляд має опиратися на наглядову модель, що включає такі ключові принципи:

• чітке дотримання наглядової поетапної політики стосовно банківського ризику:

а) виявлення ризику,

б) визначення його розміру,

в) контроль за ризиком,

г) проведення заходів щодо його зменшення;

•повна інтеграція процесів виїзного нагляду, безвиїзного контролю і системного аналізу з одночасним удосконаленням методів контролю;

•раціоналізація методів і форм збирання інформації, оцінки фінансових результатів та якості керівництва в банках;

•створення оптимальних умов для здійснення аналізу діяльності банків, який базується на визначенні співвідношення між ризиком і доходністю ринків капіталу, валютних позицій та операцій, а також позицій і операцій з похідними фінансовими інструментами;

•впровадження автоматизованої інформаційної бази даних банківського нагляду і системи раннього реагування на банківські проблеми і ризики;

•реалізація всебічної програми підготовки кадрів для посилення їх здатності запроваджувати нові політику і підходи.

З метою переходу на зазначену наглядову модель органи банківського нагляду багатьох країн світу проводять роботу щодо модернізації всіх аспектів здійснення банківського нагляду за основними принципами Базельського Комітету з питань нагляду і регулювання діяльності банків. Це включає критичну оцінку і поліпшення наступних ключових моментів: