Сторінка
1

Електронна пошта НБУ — основа взаємодії між банківськими установами

Інтенсивне впровадження сучасних засобів телекомунікації в банківській системі України розпочалося з моменту створення та впровадження СЕП. Одним з основних засобів СЕП є електронна пошта НБУ.

Електронна пошта НБУ являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну систему, що забезпечує обмін повідомленнями між абонентами мережі.

Розробником електронної пошти є Управління телекомунікацій НБУ, розробка виконана у відповідності із стандартом Х .400 МККТ.

Електронна пошта НБУ — загальна характеристика

Для обміну інформаційними повідомленнями в СЕП використовується електронна пошта (ЕП). Електронна пошта для передачі повідомлень використовує телефонні мережі зв’язку і має таку саму швидкість доступу, як і телефон. Але ЕП має деякі переваги.

Перша перевага ЕП полягає в тому, що для виконання зв’язку не потрібно одночасної присутності обох абонентів на різних кін­цях телефонної мережі.

Друга перевага ЕП полягає в тому, що вона залишає письмову копію послання, яке може бути збережене або ж передане кільком абонентам.

Електронна пошта може розглядатись як окремий випадок передачі файлів, що має певні особливості і відмінності від стандартної процедури передачі файлів.

Перша відмінність полягає в тому, що відправником і одержувачем повідомлень є люди, а не машини. Це означає, що сис­тема ЕП складається з двох різних тісно пов’язаних частин: одна забезпечує взаємодію з користувачем (наприклад, складання, редагування) повідомлень, друга — передача повідомлень (наприклад, розсилання повідомлень за списком, забезпечення передачі).

Друга відміна ЕП від передачі файлів полягає в тому, що, крім самого повідомлення, поштове послання містить велику кількість допоміжних полів. Ці поля вказують на ім’я та адресу одержувача, дату і час відправлення повідомлення, перелік осіб, яким відправлена копія повідомлення, рівень значущості, ступінь секретності, запит на підтвердження отримання і обробку та багато іншого.

Електронна пошта НБУ (ЕП НБУ, NBU mail) — програмно-технічна, адміністративно-технологічна система закритого типу, що забезпечує електронний обмін даними в банківський системі України. Відправником і одержувачем повідомлень в ній можуть бути різні прикладні системи, програми та фізичні особи. Електронна пошта охоплює близько 2300 вузлів і має більш як 20 тисяч кінцевих користувачів по всій Україні. Доставка кореспонденції із одного вузла в другий займає приблизно 15—20 хвилин. Через вузли електронної пошти, розташованої у підрозділах НБУ, передається від 10 до 150 Мбайт інформації за добу з урахуванням транзиту.

Обмін інформацією в електронній пошті здійснюється через так звані електронні поштові скриньки. Вони організовані у вигляді звичайних каталогів DOS з ім’ям, яке збігається з кодом абонента, що мають підкаталоги IN для вхідної і OUT для вихідної кореспонденції.

Під час сеансу електронної пошти вся інформація відділення банку з поштової скриньки з підкаталогу OUT передається в центр комутації зв’язку (ЦКЗ) в підкаталог IN. Інформація, що на­дійшла на адресу відділення банку з підкаталогу OUT Центра комутації, приймається в підкаталог IN відділення банку. Після успішної передачі або прийому відповідний підкаталог OUT очи­щається. Цим виключається можливість повторної передачі під час наступного сеансу зв’язку.

Сеанс зв’язку виконується з ініціативи відділення банку. Інформація електронною поштою передається у вигляді файлів DOS, які в цьому випадку будуть називатися повідомленнями, або конвертами.

Імена файлів (конвертів) повинні мати таку структуру:

Непізнані конверти (файли з неправильною структурою імені) автоматично прямують на ЦКЗ в спеціальний каталог до з’ясування.

Для кожного відділення банку в Центрі комутації повідомлень відкрита своя поштова скринька з ім’ям, яке збігається з кодом абонента.

Рис. 10.1. Структура імен файлів (конвертів)

Головним завданням ЦКЗ є періодичний перегляд підкаталогів IN всіх поштових скриньок і переміщення кореспонденції, що надійшла в них у відповідний підкаталог OUT. Програма ЦКЗ також управляє каналами зв’язку, веде архів і збирає статистичні дані про проходження кореспонденції в ЦКЗ.

Структура електронної пошти НБУ

Структура зв’язку в ЕП строго ієрархічна, тобто: центральний вузол, регіональні і абонентські вузли (рис.10.2).

Якщо кількість локальних користувачів перевищує 9, то локальному користувачеві присвоюють порядкову букву латинського алфавіту.

Кожний вузол має своїх локальних користувачів.

Рис. 10.2. Структура електронної пошти НБУ

Ім’я поштового вузла складається з 4-х символів:

· перший означає державу (U — Україна)

· другий знак — регіон (А — Вінницька область)

· третій — тип банку (Н — НБУ)

· четвертий — порядковий номер чи символ.

Систему ЕП НБУ утворюють поштові вузли, що поділяються на центральні, регіональні та абонентські. Центральні та регіональні вузли входять в систему НБУ і розміщуються в управліннях Національного банку. Всі інші вузли ЕП НБУ є абонентськими. До них належать вузли, розміщені в комерційних банках, а також в державних та урядових установах і взаємодіють з банківською системою.

Майже кожний регіональний вузол ЕП НБУ є водночас і елект­ронною інформаційно-довідковою дошкою об’яв. Вузли можуть бути зв’язані між собою по виділених і комутованих телефонних чи телеграфних каналах зв’язку, через супутникові системи передачі даних чи через мережі Х .25.