Сторінка
1
ПЛАН
Конституційні принципи банківського права України: загальносоціальні і спеціально-юридичні
1. Банківське право — спеціальна галузь права
2. Гарантії права власності
3. Право на підприємницьку діяльність
4. Оподаткування банківської діяльності
5. Державне управління і банки
6. Принципи діяльності Національного банку України
1. Банківська система в Україні спирається на принципи та правовий порядок функціонування всієї грошово-кредитної та фінансової сфери. Головні її принципи (засади) закріплені в Конституції України. Вони є визначальними як для банківського права в цілому, так і для кожної галузі права зокрема. Жодна галузь права не може обійтися без визнання її конституційно-правовою сферою, в якій принципи мають велике значення, особливо якщо це стосується грошово-кредитної політики. Держава довірила здійснювати її банківським та фінансово-кредитним організаціям. Конституційні засади є тим необхідним для розуміння визначальним елементом права в цілому і банківського права зокрема, яке має відповідати їм, орієнтуватись на них і з них виходити. Отже, з'ясуємо, які це конституційні засади та як вони формують банківську систему.
Принципи, закладені у Конституції, відіграють роль орієнтирів у формуванні банківського права. Вони мають нормативне значення і відмінні від звичайних норм тим, що, маючи більш загальний характер, стосуються головних питань банківських відносин, що становлять предмет банківського права і ядро його системи. Правові норми безпосередньо повинні узгоджуватись з принципами банківського права. Інакше виникає підстава для скасування певних норм чи їх суттєвих змін і приведення цих норм банківського законодавства у відповідність до конституційних.
Без урахування загальних конституційних засад, на яких формується українське банківське право, неможливо правильно тлумачити і застосовувати його норми. Це важливо усвідомити кожному банківському юристу, оскільки у сучасному українському банківському законодавстві досі є значна кількість прогалин, суперечливих норм. Конституційні принципи є необхідними орієнтирами, напрямами, за якими розвивається кожна галузь права.
Вони створюють конституційні засади правового регулювання банківської системи (банківських інституцій) і банківсікої діяльності (банківської справи), визначають сферу внутрішніх і зовнішніх правовідносин, в яких функціонують банківські та фінансово-кредитні установи, а також інші суб'єкти фінансово-кредитної сфери.
Необхідність урахування конституційних принципів зумовлена й тим, що за ототожнення права і закону вихідні принципи банківського права потрібно розуміти системно, виходячи з самого законодавства, а не орієнтуючись на якусь абстрактну ідею вищого порядку. Отже, якими є конституційні засади банківського права України?
Згідно зі ст. 3 Конституції України “права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави”. Цей важливий принцип доповнюється конституційним обов'язком держави, яка “відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави”. Визначаючи зміст конституційних прав громадян України, які згідно зі ст. 22 Конституції України “гарантуються і не можуть бути скасовані”, особливий зв'язок з правом на здійснення банківської діяльності має право приватної власності, яке відповідно до ст. 41 Основного Закону України “забувається в порядку, визначеному законом”.
Слід зазначити, що усі освідчені європейські правники, хоч яка в них основа, визнають, що вони зобовязані Ціцеронові й Ціцероновим наступникам. Адже саме Цицерон у творі “Про закони” висав: “Найвищий закон – добро народу”. Тут ще можна додати, що панування закону забезпечує людям найвищий ступень безпеки. (Історія Європи стор.189)
При цьому держава створює всі умови для здійснення кожним громадянином повного статусу своєї власності: права володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, що належить йому. Конституційний принцип реальних можливостей громадян України підтверджується тим, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина третя ст. 41 Конституції України). Гарантії забезпечення права власності набули конституційного закріплення у такому важливому принципі, як визнання того, що “право приватної власності є непорушним”. Це створює надійний правовий захист усіх форм приватної власності, серед яких банківський капітал належить до найбільш ризикових сфер існування власності, до якої легко застосувати банкрутство або примусове відчуження за умов реальної кризи у суспільстві.
2. Гарантії права власності
Для запобігання будь-яким посяганням на банківський капітал з боку заінтересованих суб'єктів кредитно-фінансової сфери у частині п'ятій ст. 41 Конституції України передбачено як важливий принцип, що “примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості”. До таких випадків належить вилучення майна у власника за рішенням суду при: зверненні стягнення на майно за зобов'язаннями власника; відчуженні майна, яке за законом не може належати громадянам; відчуження нерухомості, що належить банківській установі у зв'язку з вилученням земельної ділянки для суспільних потреб; викупі пам'яток історії та культури, які безпосередньо утримуються власником. Конституційним принципом визначається, що вилучення (реквізиція) майна в інтересах суспільства в умовах воєнного чи надзвичайного стану, зокрема у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізо-отій, може здійснюватись тільки з подальшою повною виплатою власникові вартості майна.
3. Право на підприємницьку діяльність
Загальним конституційним принципом, який безпосередньо стосується банківської діяльності, є встановлене частиною першою ст. 42 Конституції України право кожного громадянина на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право дає можливість громадянам вільно використовувати майнові права щодо власності, яка знаходиться у володінні і може становити банківський капітал, бути предметом застави у кредитних відносинах, позичатись під відсотки тощо. При цьому держава, як визначає конституційний принцип у частині третій ст. 42 Основного Закону України, забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.