Сторінка
5

Конституційні засади банківського права України

Першу групу ознак — загальносоціальні принципи – становлять такі конституційні засади банківського права:

- принцип свободи економічної та комерційної діяльності;

- принцип недоторканності і гарантованості права власності;

- принцип національного правового режиму та верховенства права;

- принцип відчуження власності на підставі закону і виключно в судовому порядку;

- принцип соціальної функції банківської власності;

- принцип паритетності (рівності) інтересів усіх суб'єктів бан­ківського права;

- принцип існування ринкових кредитних, інвестиційних, гро­шових та фінансових відносин у банківській діяльності;

- принцип проведення Національним банком України єдиної грошово-кредитної політики в державі та забезпечення дер­жавних інтересів з боку центральних банківських установ;

- принцип єдиної території у реалізації та застосуванні банкінського права

- принцип загальності і обов'язковості виконання податкових зобов'язань суб'єктів банківського права.

Спеціально-юридичні принципи банківського права

До другої групи ознак, які характеризують спеціально-юридичні принципи банківського права, належать такі конституційні - засади:

- принцип вільного договору і обов'язковості його виконання;

- принцип колективної самоорганізації, саморегулювання і са­моврядування банківської системи в Україні;

- принципи організації, регулювання і керівництва банківської системи з боку держави в інтересах людини і суспільства;

- принцип майнової відповідальності суб'єктів банківського права;

- принцин дворівневої побудови банківської системи в Україні;

- принцип забезпечення представництва центрального банку України за адміністративно-територіальним устроєм та на­дання банківських послуг з урахуванням інтересів громадян і суб'єктів підприємницької діяльності;

- принцип здійснення Національним банком України від імені держави владно-розпорядчих повноважень у фінансово-кре­дитній сфері;

- принцип монопольного права Національного банку України на емісію коштів та організацію їх обігу;

- принцип незалежності і самостійності Національного банку України при здійсненні повноважень у межах, визначених за­конодавством України;

- принцип нормативності актів центрального банку України та інтерактивний характер регулювання банківських відносин;

- принцип монополії валютного контролю в діяльності Націо­нального банку України;

- принцип дозвільності у банківському регулюванні та реєстра­ційний порядок здійснення банківських операцій;

- принцип самостійності та незалежності оперативної діяль­ності банківських та кредитних установ в Україні;

- принцип банківської таємниці і банківського нагляду;

- принцип невтручання органів державної влади та місцевого самоврядування у виконання функцій комерційних банків та їх представництв;

- принцип стандартизації єдиного бухгалтерського обліку в банківській системі;

- принцип забезпечення Національним банком України єдино­го накопичення, зберігання і використання золотовалютних резервів держави;

- принцип юридичної рівності всіх суб'єктів банківської систе­ми перед законом і судом.

Класифіканія і послідовність розташування названих консти­туційних принципів банківського права зумовлені певними кри­теріями (ознаками) і логічним взаємозв'язком. Сам термін «принципи» є умовним, оскільки його зміст може уточнюватись залежно від ознак його існування та функціональної спрямова­ності. Проте не слід це сприймати спрощено, оскільки консти­туційні нринциии відносно самостійні і є орієнтирами для роз­витку банківського права.

Конституційні принцини сприймаються нами залежно від способу їх матеріалізації в банківському праві. Вони безпосеред­ньо формуюються у нормах банківського права, адже в Консти­туції України прямо закріплено принцип як обов'язкову вимогу при її реалізації у законодавстві України.

Такий спосіб вираження конституційних засад банківської діяльності є їх змістовне закріплення, тобто виведення прин­ципів із змісту норм Конституції України. Такі принципи фор­мулюються як юридичні категорії спеціального застосування що­до суб'єктів банківського права. У механізмі банківського регу­лювання вони отримують своє практичне втілення, оскільки організовують і спрямовують діяльність людей і банківських ус­танов у кредитно-фінансовій сфері.

Спеціально-юридичні принципи є важливою складовою кон­ституційних засад формування банківської системи і банківсько­го права. Ось чому можна стверджувати, що визначення і реалі­зація конституційних засад банківського права є необхідним еле­ментом побудови структури банківського права у кодифікаційних та інших корпораційних формах його закріплення і вираження.

Конституційні принципи і їх правозастосування

Продовжуючи цю думку, варто звернути увагу на те, що кон­ституційні принципи також зазнають відповідної еволюції правозастосування, і це зумовлено як об'єктивними, так і суб'єктив­ними чинниками і умовами розвитку держави і суспільства в цілому.

Прикладом цього є розгляд Конституційним Судом України конституційного подання Національного банку України про не­обхідність тлумачення частини першої ст. 58 Конституції Украї­ни.

У рішенні Конституційною Суду України визначено, що цей констигуційний принцип це може поширюватись на закони та інші нормативно-нравові акти, які пом'якшують або скасовують відповідадьність юридичних осіб. Отже, офіційним тлумачен­ням суду конституційної юрисдикції дано нову офіційну інтер­претацію принципу неприпустимості для юридичних осіб зворот­ної сили нормативно-правового акта, який встановлює нову чи більш сувору юридичну відповідальність. Це у свою чергу ставить закон або інший нормативно-правовий акт над правом юридич­них осіб (банків, кредитних установ) вимагати від держави до­тримання раніше встановлених юридичних гарантій проти су­б'єктивного та адміністративного свавілля державних органів, їх посадових осіб до визначення матеріальних правовідносин і виконання майнових зобов'язань. Хоча рішення Конституційного Суду України мають відносний характер як джерело права, їх обов'язковість є умовою для існування чи застосування норм чинного законодавства України.