Сторінка
2

Електронна пошта НБУ — основа взаємодії між банківськими установами

Призначення електронної пошти

По ЕП можна передавати: текстові файли, створені за допомогою будь-якого текстового редактора; графічний файл, що має довільну графічну конструкцію; файли бази даних типу DBF; файли табличного процесора; довільний файл в двійковому представленні.

Засоби електронної пошти використовуються для таких потреб:

· транспортний засіб в системі електронних міжбанківських розрахунків;

· передача нормативних, інформаційних та інших документів НБУ;

· передача курсів валют з торгових та неторгових операцій;

· збирання статистичних даних для різних форм звітності;

· передача директив, запитів, звітів, довідок тощо;

· передача програмного забезпечення.

Для взаємодії локальних користувачів поштових вузлів в систе­мі ЕП використовується комплекс програм, що називається «аген­том користувача». Ці програми забезпечують підготовку поштових повідомлень з довільних файлів, передачу сформованих «пош­тових конвертів» в інформаційні структури ЕП для наступної їхньої розсилки адресатам, а також вибір даних з прийнятих «пош­тових конвертів».

Транспортування даних виконується за допомогою програмних засобів, що називаються «агентом передачі повідомлень».

Комплекс програм «агент користувача» виконує роль посеред­ника між кінцевим користувачем і «агентом передачі повідомлень», що дає змогу використовувати як «агента передачі повідомлень» різні комунікаційні пакети. Інформаційні структури ЕП реалізовані як певна сукупність каталогів, розташованих на сервері локальної обчислювальної мережі (ЛВМ), що дає можливість, з одного боку, збільшувати кількість абонентських ліній за рахунок використання кількох робочих станцій, а з другого — використовувати різні телекомунікаційні пакети («агенти передачі»), встановлені на цих робочих станціях. Ця перевага архітектури ЕП НБУ дає змогу використовувати на транспортному рівні програмні засоби, що взаємодіють з єдиним адресним простором «поштових скриньок» і використовуються в Центральній розрахунковій палаті НБУ.

В ЕП для виконання функцій «агентів передачі повідомлень» використовуються такі телекомунікаційні пакети: ProCarry, UUPC, PieNet, Astra, ARGOCOM, IzFantam та ін. При виборі телекомунікаційного пакета враховуються надійність роботи, швидкість передачі та продуктивність, захист від несанкціонованого доступу, підтримка модемів різних типів, зручність наладки та тестування, можливість супроводу та оперативних доопрацювань.

Центральна розрахункова палата, крім рекомендованого розробниками ЕП НБУ пакета ProCarry, як транспортний засіб використовує засоби телекомунікаційного програмного забезпечення операційної системи UNIX, що застосовується в мережах Relkom, UUCP-UUPC, а також транспортні засоби пош­тової системи PIE-Net та багатоканальну систему прийому-передачі даних Astra.

Адресація в системі електронної пошти НБУ

Поштова електронна адреса має два елементи. Для того щоб відділити ідентифікатор абонента від його поштових координат, використовують значок @. Поштова електронна адреса може мати вигляд: admin@uahO.

У розглянутому прикладі admim — це ідентифікатор локального користувача, що вказує на його функціональні обов’язки чи прізвище, імена та по-батькові. Те, що стоїть праворуч від знака @, називається іменем поштового вузла і однозначно описує його місце розташування. Як правило, ім’я поштового вузла складається з символів: перший знак означає державу (U-Україна), другий — регіон, третій — тип банку (Н — НБУ), четвертий — наступний порядковий номер чи символ.

Поштове ім’я є унікальним. В кожному вузлі зберігається довідник вузлів ЕП. Імена вузлів формуються тільки в НБУ.

Крім довідника вузлів, є файл-довідник локальних користувачів, що формується в кожному вузлі. Ім’я локального користувача — це ідентифікатор, що може вміщувати від 1 до 8 символів. Ідентифікатори локальних користувачів різних вузлів не зв’язані між собою. Тобто допускається однакова ідентифікація локальних користувачів в різних вузлах. Але в рамках одного вузла всі ідентифікатори локальних користувачів мають бути унікальними.

Локальні користувачі –– це кінцеві користувачі ЕП НБУ, що передають та приймають поштові повідомлення. Кінцевими користувачами можуть бути як фізичні особи, так і прикладні програми.

В кожному вузлі, крім кінцевих користувачів, працює хоча б один адміністратор, який управляє функціонуванням вузла.

В ЕП НБУ є маршрути, що описують шляхи доступу від одного вузла до іншого. Ці маршрути використовуються для транспортування поштових повідомлень. Розрізняють прямий чи безпосередній маршрут між двома вузлами і транзитний маршрут. За прямим маршрутом передача повідомлення з одного вузла в інший виконується без використання будь-яких вузлів. У випадку транзитного маршруту пересилання повідомлення з одного вузла в інший можливе тільки через допоміжні (транзитні) вузли.

Кожне поштове повідомлення називається поштовим конвертом і вміщує, крім інформаційної частини, тобто самого повідомлення, заголовкову частину. Поштове повідомлення є одиницею інформації, що передається між вузлами ЕП. У загальному вигля­ді поштовий конверт НБУ відповідає структурі повідомлення в NetWare MHS і виконує вимоги протоколу Х.400.

Поштовий конверт ЕП НБУ складається із заголовка і тіла повідомлення, яке може бути відсутнім. До конверта можуть приєднуватись файли, що описуються в заголовку і транспортуються разом з основним поштовим повідомленням. Заголовок конверта формується, як правило, автоматично. Для його формування використовується частина ключових слів, що рекомендуються в технології NetWare MHS.

Під час використання транспортного засобу ProCarry розміри поштових повідомлень не обмежуються. Якщо ж використовується програмний продукт NetWare MHS, то розмір файла, упакованого в конверт, не повинен перевищувати 64 КБ, а максимальний розмір файлів, що приєднуються до поштових повідомлень і пересилаються разом з ним, –– 64 МБ.

В ЕП НБУ реалізовано шлюз між системами ProCarry i NetWare, за допомогою якого можливий перехід з одного середовища в інше.

Всі поштові повідомлення, що проходять через вузол, архівуються і зберігаються в архіві даного вузла. Архів повідомлень –– це набір каталогів, де в кожному з них зберігаються поштові конверти, що оброблялись в даному вузлі протягом доби, незалежно від того, чи ці повідомлення підготовлені до відправлення, прийняті чи транзитні.

Цей архів використовується адміністратором вузла для аналізу роботи вузла в цілому, а також для аналізу роботи окремих користувачів, а ще для аналізу аварійних ситуацій.

Звичайний –– це запитально-активний режим вузла нижнього рівня по відношенню до вищестоящого. Нині в системі близько 2000 вузлів, у тому числі 27 регіональних. Пересилання повідомлення визначається маршрутом. Головними елементами заголовкової частини повідомлень є: адреса отримувача (включаючи поштову адресу вузла-отримувача (4 зн.) та ім’я локального користувача (8 зн.)).