Сторінка
3
Забороняючі бюджетно-правові норми приписують не чинити дії, які порушують або підривають бюджетну дисципліну.
Зобов’язуючі і забороняючі норми схожі між собою визначеністю форми, точністю приписів, які містяться в них.
В уповноважуючих бюджетно-правових нормах держава надає учасникам бюджетних правовідносин повноваження на проведення певних позитивних дій. Категоричність у цих видах норм виявляється дещо своєрідно. Суб’єкти бюджетних правовідносин у межах своєї компетенції можуть конкретизувати вимоги держави. У випадках застосування уповноважуючої норми її імперативний характер сполучається з певними правомочностями, встановленими у суворих межах. Так, законодавство дозволяє Радам депутатів збільшувати загальні суми доходів і видатків своїх бюджетів, але без зміни розмірів відрахувань у ці бюджети від загальнодержавних податків і доходів, передбачених у періодичних актах про бюджет. Межі застосування уповноважуючої норми виражені в категоричній формі. Сполучення імперативності і повноваженості передбачає досягнення ефективності у керівництві бюджетами з урахуванням місцевих особливостей.
2. У юридичній літературі бюджетно правові норми прийнято поділяти на:
· Матеріальні;
· Процесуальні.
Матеріальні встановлюють матеріальний зміст бюджету, тобто структуру бюджетної системи, перелік доходів і видатків, їх обсяги, розмежування доходів і видатків між окремими видами бюджетів, розміри резервних фондів тощо. Матеріальні норми в учбовій літературі об’єднуються в правовий інститут “бюджетний устрій” і входять в розділ фінансового права – бюджетне право.
Процесуальні бюджетно-правові норми складають також окремий інститут розділу фінансового права – бюджетного права і регулюють відносини, що виникають при складанні, розгляді проекту бюджету, затвердженні бюджету, складанні, розгляді і затвердженні звіту про виконання бюджету.
Висновки
На підставі всього вищевикладеного можна зробити такі висновки.
Бюджетне право являється розділом фінансового права і регулює відносини, які виникають при визначенні бюджетного устрою, складу доходів і видатків державного і місцевого бюджетів і принципів їх розмежування, компетенції держави, місцевих Рад депутатів у галузі відповідних бюджетів, у зв’язку з регулюванням порядку складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету та змісту його виконання.
Відносини, що виникають між суб’єктами бюджетного права регулюються бюджетно-правовими нормами.
Бюджетно-правові норми є загальнообов’язковими правилами поведінки, що встановлені компетентними органами і забезпечені при їх застосуванні примусовою силою держави.
В залежності від критеріїв бюджетно-правові норми можна класифікувати на зобов’язуючі, забороняючі, уповноважуючі в залежності від характеру поведінки суб’єктів бюджетно-правових відносин (активно чи пасивна) та на матеріальні і процесуальні.
Література:
1. Фінансове право України. За ред. Л.К.Воронової. – К., 1995.
2. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. пос. – К.: вища школа, 1997.
3. Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія – К., 1999.
4. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України – К., 2000.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Соціальний захист ветеранів праці та громадян похилого віку. Соціальний захист ветеранів війни
Фінансовий аналіз
Об'єктивна необхідність та економічна сутність міжнародних фінансів
Фактори, які впливають на організацію фінансів підприємств
Самостійність місцевих бюджетів як чинник забезпечення фінансової стійкості регіонів