Сторінка
1
План
1. Організація кореспондентських відносин з іноземними банками
2. Основні умови та порядок здійснення міжнародних розрахунків
3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків
3.1. Документарне інкасо
3.2. Акредитив
3.3. Банківський переказ
4. Кредитування експортно-імпортних операцій
5. Робота банків з іноземними інвестиціями
6. Ризик, який виникає при здійсненні зовнішньоекономічної
1. Організація кореспондентських відносин з іноземними банками
Для проведення міжбанківських розрахунків в іноземній валюті банки України встановлюють з іноземними банками кореспондентські відносини.
Кореспондентські відносини з іноземними банками:
КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОДНОСТОРОННІ та ДВОСТОРОННІ.
Кореспондентські рахунки з іноземними банками:
КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ РАХУНКИ: ЛОРО, НОСТРО.
ЛОРО - Кореспондентський рахунок іноземного банку, відкритий в банку України в іноземній валюті.
НОСТРО - Кореспондентський рахунок іноземній валюті, відкритий українським банком у зарубіжному банку.
Пасивні операції проводяться в межах кредитового сальдо, на суму залишків нараховуються відсотки.
- зарахування виторгу від експорту продукції для наступного перерахування підприємствам-експортерам;
- проведення розрахунків з імпорту товарів;
- перерахування вільних коштів на депозитний рахунок, інші операції.
Для відкриття кореспондентського рахунка банки подають такі документи:
- заяву на відкриття рахунка;
- картку зі зразками підписів та відбитком печатки;
- ліцензію на проведення операцій в іноземній валюті;
- статут банку;
- договір про встановлення кореспондентських відносин, порядок ведення і режим рахунка;
- повідомлення про те, які посадові особи мають право представляти банк юридичне;
- тарифи на ведення кореспондентського рахунка, які банк в односторонньому порядку може доповнювати і змінювати у будь-який час.
2. Основні умови та порядок здійснення міжнародних розрахунків
Міжнародні розрахунки здійснюють безготівковим способом через уповноважені банки, які організовують ці розрахунки, кредитують відповідних клієнтів і надають їм гарантії. Державне регулювання операцій із міжнародних розрахунків за експортні та імпортні товари і послуги організовується згідно з валютним законодавством України. До способів державного регулювання міжнародних розрахунків відносять:
- ліцензування операцій із зовнішньоекономічної сфери;
- реєстрацію та декларування товарів через заповнення декларацій;
- використання тільки безготівкових форм розрахунків;
- здійснення розрахунків тільки через уповноважені банки.
3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків
3.1. Документарне інкасо
Документарні розрахунки - розрахунки, при яких умовами платежу є "документи проти платежу", тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи. Фінансові документи - це перевідні і прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу;
Комерційні документи - це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.
Інкасо - це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк.
Види інкасо:
Чисте - (інкасо фінансових документів);
Зовнішнє - (банк вимагає платіж у особи яка знаходиться за межами країни);
Внутрішнє - (банк допомагає зарубіжному банку в отриманні платежу);
Документарне - (інкасо комерційних документів, які супроводжують фінансові).
- інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів;
- банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.
Учасниками розрахунків є:
- довіритель - експортер;
- банк-ремітент {банк експортера);
- представляючий, банк (доручає платіж, представляє документи платнику);
- інкасуючий, банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення);
- платник.
Умови виконання документарного інкасо:
- Документи проти платежу - (існуючий банк здійснює оплату суми без відстрочки платежу і видає товаророзпорядчі документи платникові після здійснення оплати).
- Документи проти акцепту - (інкасуючим банком здійснюється відстрочка платежу, платникові документи тільки проти акцепту останнім доданого до них переказаного векселя).
Схема документообороту при використанні інкасо:
1. Укладення контракту, визначення умов розрахунків.
2. Відвантаження товару.
3. Одержання транспортних документів від транспортних організацій.
4. Передача комплекту комерційних, а при необхідності, фінансових документів у банк при інкасовому дорученні.
5. Банк експортера надсилає документи банкові країни імпортера.
6. Передача документів платникові для перевірки і платежу.
7. Оплата документів.
8. Переведення платежу.
9. Зарахування коштів на рахунок експортера.
3.2. Акредитив
Акредитив - це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера, або забезпечити платіж іншим банком, у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.
Розрізняють такі їх види: