Сторінка
1

Стан європейського ринку електронних грошей

Нові платіжні засоби не з'являються випадково, за бажанням розробників, їх поява - об'єктивний процес, викликаний новими потребами та підвищеними вимогами до ефективності і надійності платежів. Важливим є висвітлення поняття „електронні гроші" європейськими міжнародними установами, аналіз реального стану ринку електронних грошей, його динаміки, можливих перспектив розвитку і перешкод, які заважають розповсюдженню електронних грошей.

За висновками визнаних європейських міжнародних інституцій, широке використання електронних грошей може вплинути на роботу державних органів регулювання у таких сферах, як грошова політика, пруденційний нагляд за кредитними установами, оверсайт за платіжними установами тощо, а також на стабільність фінансової системи країни в цілому.

Електронні гроші вперше з'явилися в Японії у другій половині 1980-х років. У той час наперед оплачені чіпові картки деяких телефонних, транспортних і торговельних компаній почали приймати інші фірми. В Європі перші наперед оплачені електронні платіжні продукти було запроваджено на початку 1990-х років. Вони давали змогу користувачам зберігати електронні гроші на картках Danmont, Mondex, Proton i Primeur Card.

Європейський центральний банк і міністерства фінансів європейських країн пильно стежили за розвитком подій. Враховуючи, що новий платіжний засіб потенційно міг вплинути на монетарну політику, було висунуто пропозиції щодо регулювання емісії електронних грошей і нагляду за емітентами. Європейська Комісія, в свою чергу, прагнула, по-перше, щоб регуляторний і наглядовий підходи до електронних грошей розвивалися однаково в усіх країнах-членах ЄС, і по-друге, щоб національне законодавство не стримувало інновацій у платіжному секторі і не послаблювало внутрішній ринок. Електронні гроші розглядалися Європейською Комісією як важливий інструмент підтримки електронної комерції та сфери новітніх технологій, у якій Європа прагнула бути лідером. [1,с.30]

Загалом ринок електронних грошей у Європейському Союзі розвивається повільніше, ніж очікувалося, і сьогодні ще не використав свого повного потенціалу. Серед головних причин такого стану називають недостатню чіткість бізнес-правил та відсутність привабливих пропозицій, які б переконали більшість користувачів у перевагах електронних грошей.

До перешкод, що постають на шляху розвитку систем електронних грошей, слід також віднести психологічну непідготовленість органів регулювання, низький ступінь їх компетентності та неготовність органів контролю до запобігання можливим порушенням у цій сфері й боротьби з ними.

Порівняно з іншими безготівковими платіжними інструментами рівень приймання електронних грошей, які зберігаються на карткових носіях, у країнах ЄС невисокий. Тільки в країнах Бенілюкс локальні схеми електронних гаманців досягли критичної маси. Найбільшу кількість карток з електронними грошима емітовано в Нідерландах, Люксембурзі, Бельгії, Австрії та Німеччині. Але кількість розрахунків ними в Австрії та Німеччині значно нижча, ніж у трьох вище згаданих країнах.

За даними Європейського центрального банку, загальна кількість номінованих у євро електронних грошей на карткових носіях, що перебувають в обігу, протягом останніх трьох років щорічно збільшувалася приблизно на 20% і на початок 2006 року сягнула 480млн.євро. [1,с.32]

У країнах, де рівень використання електронних грошей відносно високий, електронні гроші на карткових носіях приймаються здебільшого автоматичними пристроями: телефонними і торговими автоматами, лічильниками на автостоянках. Вони не отримали широкого розповсюдження серед торговців і користувачів, тож сьогодні немає ознак того, що в найближчому майбутньому електронні гаманці замінять монети і банкноти як найкращий засіб платежу при щоденних операціях.

Найвідомішими проектами електронних грошей на карткових носіях у Європі є Proton, Chipknip, Geldkarte та Moneo.

Згідно з даними Європейського центрального банку в 2003 році Proton (Бельгія) була найуживанішою системою електронних грошей у Європі. Її оператором є BankSys, а учасниками - 34 банки Бельгії, які доповнили свої дебетові картки додатком Proton, і здійснюють емісію електронних грошей. Було випущено приблизно 10 млн. карток із додатком Proton, близько 20% із них сьогодні активно використовуються. Основні сфери застосування системи - їдальні й торгові автомати у великих компаніях, телефонні і торгові автомати загального використання, а також лічильники на автостоянках. [1,с.32]

Сучасна схема системи Chipknip (Нідерланди) є результатом її злиття у 2000 році із системою Chipper. Сьогодні існують два варіанти Chipknip: додаток, інтегрований на 80% нідерландських дебетових картках, який можна перезавантажити, а також одноразові картки - Prepaid Chipknip. Обидва типи у 90% випадків використовуються для розрахунку на автостоянках, із торговими автоматами та підприємствами харчування.

За кількістю випущених карток найбільшою в Європі є Geldkarte (Німеччина): у 2005 році в обігу перебувало 63 млн. карток цієї системи. Чіпи, які можуть зберігати електронні гроші, вміщено на банківських дебетових картках ("EC-Karten"), проте, на практиці, використовують електронні гроші менше 5 % держателів. Сьогодні налічується понад 300 тис. пунктів приймання таких електронних грошей. Як правило, це торгові автомати і лічильники на автостоянках.

Французьку систему Moneo очолює кредитна установа SFPMEI, яка здійснює емісію електронних грошей від імені банків-учасників. На сьогодні випущено 30 млн. банківських карток із відповідним додатком, проте тільки 300 тис. із них дійсно використовується держателями. Кількість торговців, які приймають електронні гроші Moneo, становить - 100 тис. Серед перешкод, що заважають подальшому поширенню системи, - трансакційні витрати, які розподіляються між користувачами і торговцями, а також висока вартість терміналів.

Нещодавня поява безконтактних карток може надати новий імпульс розвитку електронних грошей на карткових носіях. Сьогодні подібні картки в Європі випускаються майже виключно провайдерами громадського транспорту.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Інші реферати на тему «Банківська справа»: