Сторінка
11
Укладаючи угоду на кредитну лінію, слід враховувати, що вона передбачає низку умов, які обмежують діяльність позичальника. Ці обмеження можуть бути позитивними (коли, приміром, визначається сума робочого капіталу, яку слід утримувати, або встановлюється величина певних фінансових показників) і, навпаки, негативними (коли, скажімо, кредитор лімітує суму використаннякапіталу, вимагає, щоб позичальник задля підтримки лінії тримав на безстроковому, безпроцентному депозитному рахунку в банку відповідні кошти). Щоб засвідчити, що лінія використовується за призначенням, комерційні банки європейських країн іноді вдаються до так званого “періоду очищення” - 30-60 денного терміну, протягом якого невидається жодного кредиту. У нас нині такі вимоги не практикуються, оскільки більшість позичальників (малих фірм) просто не мають змогу “очистити” лінію. Крім того, тиск банківської конкуренції і бажання зберігти зв’язки з клієнтами утримують від легковажних спроб вдаватися до таких обмежень. Першим критерієм при оцінці вартості кредитної лінії є зобов’язання сплатити комісійні платежі. Фактично це ціна за банківське зобов’язання тримати лінію діючою. Відкриваючи кредитні лінії, у банк необхідно внести комісійні платежі. Розмір їх залежить від вартості всієї лінії або її невикористанної частини, а крім того, від репутації позичальника. Різних послуг, які надаються банком, тощо.
Другим критерієм вартості кредитної лінії є ставка відсотків, що сплачується на позичений капітал. Усі кредитні лінії мають змінні ставки відсотків, які базуються на ставках грошового ринку, плюс премія за ризик.
Розрiзняють поновлювальну i непоновлювальну кредитну лiнiю. У разi поновлювальної кредитної лiнiї кредит надається i погашається у межах втановленого лiмiту заборгованостi автоматично. Вiдкриття непоновлювальної кредитної лiнiї означає, що пiсля надання позики i її погашення вiдносини мiж банком i клiєнтом припиняються. Також можна видiлити цiльову (рамкову) кредитну лiнiю, що вiдкривається банком клiєнту для оплати постачань визначених товарiв в рамках одного контракту, що реалiзується на протязi року чи iншого перiоду.
При здiйсненнi великих проектiв, що включають кiлька учасникiв i достатньо розтягнутi у часi, використовуються гарантiйнi кредити. Сутнiсть даної форми кредитування – клiєнт i банк заздалегiдь обумовлюють дату надання кредиту. Банк гарантує оплату зобов’язань позичальника не пiзнiше обумовленого строку. Крiм того, клiєнт i банк можуть домовитися про надання банком кредиту на першу вимогу позичальника. В такому випадку клiєнт до моменту отримання кредиту сплачує банку комiсiю за зобов’язання, сума якої повинна перекривати можливi втрати банка при необхiдностi термiнового залучення кредитних ресурсiв.
В практицi захiдних банкiв використовується класифiкацiя кредитiв в залежностi вiд їх якiсної характеристики. НБУ за цiєю ознакою подiляє кредити на:
1) стандартнi;
2) нестандартнi;
3) сумнiвнi;
4) небезпечнi;
5) безнадiйнi.
Стандартнi кредити – це кредити незалежно вiд виду забезпечення, строк погашення яких не настав; кредити, за якими своєчасно i повному обсязi погашається основний борг, включаючи кредити, пролонгованi у встановленому порядку, але не бiльше двох разiв, iз загальним строком пролонгацiї не бiльше 6 мiсяцiв.
Кредити нестандартнi – кредити, пролонгованi бiльш як два рази або iз загальним строком пролонгацiї понад 6 мiсяцiв; простроченi до 60 днiв забезпеченi кредити, а також простроченi до 30 днiв недостатньо забезпеченi кредити.
Сумнiвнi кредити – це простроченi до 30 днiв незабезпеченi кредити; простроченi вiд 30 до 60 днiв недостатньо забезпеченi кредити, а також простроченi вiд 60 до 180 днiв забезпеченi кредити.
Кредити небезпечнi – простроченi вiд 30 до 60 днiв незабезпеченi кредити; простроченi вiд 60 до 180 днiв недостатньо забезпеченi кредити; а також простроченi понад 180 днiв забезпеченi кредити.
Безнадiйнi кредити – простроченi вiд 60 до 180 днiв незабезпеченi кредити i недостатньо забезпеченi кредити, простроченi понад 180 днiв.
Безнадiйна кредитна заборгованiсть списується за рахунок коштiв резерву страхування активних операцiй. У разi недостатностi коштiв резерву страхування активних операцiй безнадiйна кредитна заборгованiсть погашається за рахунок коштiв резервного фонду, фондiв економiчного стимулювання, iнших фондiв банку, нерозподiленого прибутку минулого року.
Хоча в цілому комерційні банки України почали проводити більш зважену і обережну кредитну політику. Вони не нарощували активність шляхом використання будь-якої можливості отримати прибуток від залучених коштів.
Так, якщо станом на 1.01.96 р. по всіх комерційних банках України кредити, безнадійні до повернення, складали 309 млн.грн., то станом на 1 січня 1998 року – 25 млн.грн., тобто відхилення (зменшення безнадійних кредитів) становить – 284 млн.грн.
В залежностi вiд кiлькостi кредиторiв можна видiлити кредити:
1) наданi одним банком;
2) консорцiумнi кредити;
3) паралельнi кредити.
Консорцiумнi кредити – це кредити, що надаються консорцiумом банкiв. Комерцiйнi банки можуть об’єднуватися у консорцiуми з метою акумуляцiї кредитних ресурсiв, як в нацiональнiй так i в iноземнiй валютi, для здiйснення кредитування програм iз значними обсягами, зменшення кредитних ризикiв, дотримання нормативного показника максимальног розмiру ризику на одного позичальника.
Банкiвськi консорцiуми – це тимчасовi об’єднання банкiв, якi створюються для координацiї дiй при кредитуваннi однiєї, але великої угоди. Координує дiї учасникiв консорцiуму головний банк (лiдер), який представляє iнтереси консорцiуму, але дiє в межах повноважень, якi отримує вiд iнших учасникiв консорцiуму. За органiзацiю консорцiуму головний банк отримує спецiальну винагороду, крiм вiдсоткiв та комiсiйних, що покривають його безпосереднi витрати. Члени консорцiуму несуть солiдарну вiдповiдальнiсть позичальниками. Кожен член консорцiуму автономно оцiнює ефективнiсть проекту i визначає умови участi в ньому або може пропонувати свiй варiант проведення тiєї чи iншої операцiї, для якої створюється консорцiум. На пiдставi цих пропозицiй визначаються загальнi скоординованi дiї.
У консорцiумнiй угодi можуть брати участь не тiльки кiлька банкiв, але й кiлька позичальникiв, якi мають причетнiсть до заходу, що кредитується.
Кредит може надаватися банкiвським консорцiумом таким чином:
– за допомогою акумулювання кредитних ресурсiв у визначеному банку;
– шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком або групою банкiв, а кредитування здiйснювати у мiру виникнення потреби у кредитi;
– шляхом змiни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсiв за рахунок залучення iнших банкiв для участi у консорцiумнiй угодi.
Рiзновидом консорцiумного кредиту є паралельний кредит. При паралельному кредитуваннi в угодi беруть участь два або бiльше банкiв, якi самостiйно ведуть переговори з позичальником. Банки-кредитори узгоджують мiж собою умови кредитування, щоб у пiдсумку укласти кредитний договiр iз загальними для всiх учасникiв умовами.
Завантажити реферат