Сторінка
7

Фінансовий контроль: поняття та призначення, види, методи, органи управління

Кабінет Міністрів України здійснює контроль за держав­ними фінансами в ході: безпосередньої практичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузі ціно­утворення і оплати праці, складання і виконання Державного бюджету України і звіту про його виконання, здійснення за­гальнодержавних і міждержавних економічних програм, ство­рення і керівництва діяльністю різних фондів і т.д. Вся щоден­на діяльність Кабінету Міністрів України нерозривно пов'я­зана з управлінням державними фінансами, а, значить — і з контролем за їх найбільш раціональним витрачанням.

В межах своїх повноважень здійснюють відомчий держав­ний контроль за фінансами міністерства і відомства загальної компетенції з точки зору управління державними фінансовими ресурсами. Наприклад, Міністерство освіти України не рідше одного разу в рік перевіряє звіт університету про витрачання виділених йому на рік бюджетних ресурсів, а також зароблених університетом в ході своєї діяльності позабюджетних коштів.

На місцях фінансовий контроль здійснюється Верховною Радою і Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, інши­ми регіональними і місцевими органами самоврядування при розгляді проектів і затвердженні відповідних бюджетів і звітів про їх виконання, при внесенні в ці бюджети змін і корективів в ході їх виконання, при заслуховуванні інформацію і звітів голів постійних комісій про витрачання бюджетних ресурсів, керів­ників інших органів з питань фінансової діяльності.

Особлива роль в здійсненні державного фінансового конт­ролю належить спеціалізованим органам державної виконавчої влади по управлінню фінансами, для яких сама фінансова діяльність є основною. Як уже відзначалося вище, ці органи створені спеціально для здійснення фінансового управління і складають собою внутрішньо єдину підсистему фінансово-кре­дитних органів.

Ця підсистема органів очолюється Міністерством фінансів України. До неї входять також Міністерство фінансів Автоном­ної Республіки Крим, фінансові управління обласних. Київсь­кої і Севастопольської міських державних адміністрацій, фінан­сові відділи районних, районних в містах Києві і Севастополі державних адміністрацій. Вони діють на підставі відповідних Положень про них.

Міністерство фінансів України є центральним спеціалізо­ваним органом державної виконавчої влади по управлінню фінансами, а значить — і по контролю за рухом та витрачан­ням державних фінансових ресурсів. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням устано­вами Національного банку і комерційних банків правил касо­вого виконання державного бюджету по доходах. Крім цього, Міністерство фінансів України встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання Державного і місцевих бюджетів, кошторисів витрат бюджет­них установ, встановлює форми обліку і звітності з касового виконання бюджетів.

Міністерство фінансів України також здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів, веде загальний реєстр ви­пуску цінних паперів в Україні, видає дозволи на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів. Міністерство фінансів контролює також зберігання і ефективність викорис­тання закріпленого за підприємствами, установами і організа­ціями державного майна.

Система нагляду НБУ спрямована на скорочення зовнішніх внутрішніх банківських ризиків. До зовнішніх ризиків відноситься ризик ліквідності (нездатність банку забезпечити безпе­ребійну оплату своїх зобов'язань перед клієнтами); валютний ризик (збитки від несприятливої зміни валютного курсу в умо­вах наявності відкритої валютної позиції); ризик облікового про­цента (збитки від зміни кредитної ставки, що встановлюєтсья по кредитах НБУ за умови фіксованої кредитної ставки по наданих кредитах); ризик по цінних паперах (збитки від зміни кур­су цінних паперів, що перебувають в портфелі банку).

В практиці роботи НБУ по нагляду основна увага приділяєть­ся зниженню ризику ліквідності. Валютний ризик незначний у зв'язку з обмеженням можливостей здійснення комерційними банками валютних операцій за власний рахунок. Також порівня­но невеликий ризик по цінних паперах зумовлений поки що недостатнім розвитком фінансового ринку в Україні, а низь­кий рівень ризику облікової ставки — її встановленням НБУ на рівні, значно нижчому від рівня інфляції.

До внутрішніх ризиків відносяться «комерційні ризики», по­в'язані з людським фактором (кваліфікація персоналу і ділові якості керівників, виконавська дисципліна, якість аудиту і т.д.), а також «операційно-технічні ризики», що забезпечують внутрі­шню роботу банку: системи безпеки, бухгалтерського обліку, матеріально-технічних засобів і засобів зв'язку і т.д.

Робота у сфері банківського нагляду диференційована по трьох основних напрямках: загальний нагляд, інтенсивний на­гляд і нагляд високого ступеня.

Загальний нагляд поширюється на банки, що працюють ста­більно, фінансово благонадійні та дотримуються економічних нормативів, норм чинного законодавства і вказівок НБУ, ма­ють добру ділову репутацію. Його здійснюють обласні установи Національного банку України.

Зміст загального нагляду полягає в контролі за дотриман­ням економічних нормативів та перевірках інших звітів, що подаються банками. Інформація про виявлені порушення по­дається Правлінню для прийняття відповідних рішень.

Інтенсивний нагляд поширюється на банки, які періодично порушують економічні нормативи, а також чинять інші незначні порушення і не характеризуються фінансовою стабільністю.

Нагляд високого ступеня застосовується по відношенню до банків, які систематично (два і більше разів у квартал) порушу­ють економічні нормативи та допускають інші грубі порушен­ня чи мають незадовільний фінансовий стан.

За статистикою Національного банку України, протягом останнього року кожен третій комерційний банк мав серйозні фінансові ускладнення і працював в режимі інтенсивного на­гляду з боку НБУ, 21 банк було реорганізовано, 12 — збанкру­тували і ше 17 перебували у стадії закриття. До 77 комерційних банків України застосовувались санкції, «режим фінансового оздоровлення» був застосований до 13 банків'. Внаслідок такої ситуації в комерційних банках Національним банком України підготовлено цілий ряд нових нормативних актів про створен­ня страхових і ризикових фондів, що дозволить зміцнити пла­тоспроможність комерційних банків України.