Сторінка
2
Застосування системно-структурного методу надало можливість визначити місце правових норм, які регулюють порядок проведення фінансового контролю, в системі права України та системі фінансового права. За допомогою формально-догматичного методу досліджувався зміст процесу фінансового контролю, його стадій, гарантій законності.
Кожен із використаних методів застосовувався у конкретному випадку не ізольовано, а в поєднанні з іншими.
Обґрунтовується низка концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо вдосконалення порядку здійснення фінансового контролю шляхом вироблення відповідної процесуальної форми його проведення та удосконалення чинного законодавства, які виносяться на захист.
Елементи наукової новизни знайшли відображення у таких положеннях:
вперше:
- визначено ознаки процесу фінансового контролю, розкрито його зміст;
- представлено процес фінансового контролю в широкому розумінні;
сформульовано висновок про необхідність об єднання контрольно-процесуальних норм в єдиному процесуальному нормативно-правовому акті;
уточнено:
- класифікацію стадій процесу фінансового контролю;
- основні гарантії процесу фінансового контролю; запропоновано:
- визнати вищий орган фінансового контролю, наділити його спеціальними повноваженнями по врегулюванню контрольної діяльності, розробці єдиної методологічної бази і правової технології проведення фінансового контролю;
- авторське визначення "процесу фінансового контролю", "стадії процесу фінансового контролю";
в новому аспекті:
- представлено процесуально-правову форму на прикладі діяльності органів фінансового контролю;
обґрунтовано необхідність :
- розмежування понять "процес фінансового контролю" і "фінансово-контрольна процедура", "методи фінансового контролю" і "методичні прийоми фінансового контролю";
- внесення відповідних змін та доповнень до проекту Закону України "Про фінансовий контроль" та інших нормативно-правових актів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані: - у науково-дослідній сфері для подальших досліджень процесу фінансового контролю;
- у правотворчій діяльності - для вдосконалення чинного законодавства та при підготовці проекту Закону України "Про фінансовий контроль";
- у сфері практичної діяльності органів фінансового контролю під час здійснення ними контрольних заходів.
Таким чином, в даній курсовій роботі визначені всі аспекти контролю.
Тому надіюсь робота буде оцінюватись об’єктивно.
Розділ І. Поняття та призначення фінансового контролю.
Своєрідність державних фінансів перехідного періоду їх глибока внутрішня суперечливість, незавершеність процесів переходу від економіки одного типу до економіки зовсім іншого типу найрельєфніше проявляються у фінансовому контролі. Це зумовлено його об'єктивною роллю в реалізації державної фінансової політики, його складністю і всеохоплюючим характером. Різними своїми сторонами фінансовий контроль так чи інакше чіпає інтереси практично кожного громадянина і всіх без винятку юридичних осіб.
Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами. Водночас він є наобхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому. Складність розуміння фінансового контрою зумовлена складністю самих фінансів. Так само, як фінанси є основою суспільної діяльності в будь-якій сфері і водночас відображають її матеріальну результативність, так і фінансовий контроль виступає в ролі свого роду лакмусового папірця, з допомогою якого зримо проявляється весь процес руху фінансових ресурсів, починаючи зі стадії їх формування, що необхідно для початку здійснення діяльності в будь-якій сфері публічного життя, і завершуючи одержанням фінансових результатів цієї діяльності.
Особливе місце фінансового контролю в загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, що найяскравіше проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об'єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним.
Формально об'єктом фінансового контролю є фінансові показники діяльності, але оскільки вони або регламентують процес формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів, або відображають результативність їх кругообігу, фактичним об'єктом фінансового контролю є весь процес виробничо-господарської діяльності. Саме цим й зумовлюється виключно велика роль фінансового контролю в системі управління суспільними процесами.
Необхідною умовою ефективності фінансового контролю є система бухгалтерського обліку, що забезпечує достовірність і повноту відображення руху вартісних показників підзвітної юридичної чи фізичної особи. Лише за такої умови результати фінансового контролю дають можливість для аналізу і об'єктивної оцінки динаміки фінансових показників і коректування процесу реалізації фінансової політики держави.
Міра і глибина реалізації суспільством контрольної функції фінансів багато в чому залежить також від стану фінансової дисципліни в народному господарстві. Фінансова дисципліна — це одна із сторін законності. Вона виражає обов'язковий для всіх юридичних і фізичних осіб порядок ведення фінансового господарства, дотримання встановлених норм і правил, виконання фінансових зобов'язань.
Україна в своєму поступальному розвитку прямує до ринкової економіки і вже пройшла цим шляхом певний відрізок відстані. Рух України цим шляхом набув незворотнього характеру. І хоча відносинам в галузі державних фінансів України ще дуже властиві перехідні риси, проте за своєю суттю та основним змістом вони уже набули, особливо із врахуванням тенденцій та динаміки їх розвитку, класичних ринкових рис.
За нинішніх умов основна увага в державному фінансовому контролі приділяється вчасності та повноті мобілізації коштів у державні фінансові ресурси, законності надходжень та видатків у всіх ланках державної фінансової системи, дотриманню правил обліку і звітності. Державний фінансовий контроль охоплює не лише процес формування і виконання Державного бюджету, але й місцевих бюджетів, оскільки державою повинен здійснюватись контроль при: видачі регіональним і місцевим бюджетам дотацій (субсидій) і кредитів з Державному бюджету на фінансування їх поточних та капітальних видатків; санкцію-ванні випуску місцевих позик, гарантованих урядом; реалізації урядових програм.
Повністю виходить за рамки державного фінансового контролю фінансовий контроль, що здійснюється у сфері діяльності монополій і приватного підприємництва самими власниками фінансового капіталу чи його окремих складових. Тут здійснюється найефективніший і найбескомпромісніший фінансовий контроль, оскільки від його повсюдності і принциповості безпосередньо залежить фінансова результативність діяльності самих власників капіталу.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Регіональні валютно-фінансові угруповання
Бюджетний дефіцит у макроекономічній стабілізації
Ринок операцій “спот”
Операції з корпоративними цінними паперами на фондовому ринку
Поняття, правова природа і значення бюджету для функціонування держави, його складові частини, правові форми розрахунків у господарському обігу України