Сторінка
5
Стан збереження.
З майна залишилось на місці сильно пошкоджені структури вівтарів, а також рештка місць для органів. Різьба в нішах фасаду надто понищена деревоїдами. Частина речей костельних свідомо знищена, частина ж - викинена в ставок, що поблизу. Деяке обладнання в 1945 році було перевезено до монастиря бернардирів в Ліжаєвську. Вдалося ідентифікувати лише частину одежі (дотепер, досі невпорядковані і не розпізнані капи). Різьблена дерев'яна фігура Матері Божої Непорочної із верхньої частини фасаду перенесена до костелу і знаходиться в основі вежі.
Різьблена дерев'яна фігура Матері Божої Непорочної А пошкоджені різблені фігури Святого Михайла Архангела і дві невизначені святі особи (припускається, що це Марія Магдалена і Свята Катерина) зберігається в художньому музеї Івана-Франківська.
|
|
|
|
|
Фігура Святого Михайла Архангела Ів-Франківськ, музей. |
Невизначений святий Ів-Франківськ, музей. |
Невизначений святий Ів-Франківськ, музей. |
|
Там же повинен би бути Розп'ятий Христос з головного вівтаря, якого не вдалося відшукати. Декілька фігур зберігається у місцевій православній церкві. Окремі невизначені предмети мали вивезти жителі Гвіздця до Нової Солі і Любенчина, що в Зеленогурському воєводстві. У монастирському будинку змінений внутрішній вигляд. Власне, на першому поверсі - немало збудовано роздільних стін. На другому поверсі стіни розібрані для змін в кімнатах. Ліквідовано склепіння і замінено стропами. Частину коридорів замуровано. Мурована огорожа майже знищена. 4. Опис художньої проблематики. Проблематика архітектури костела у Гвіздці недавно виявлена. Недавно знайдено матеріали, які залишив професор Збічнев Горнунч, дозволяється визнати Францішка Ксаверого Кульчинського (19.06.1738 - 1780 рр.), неабиякого фахівця, що вплинув на визначення форми Гвіздецького костела. Як відомий будівельник, Кульчинський керував в 1765 році роботами біля фасаду костела Св. Антонія братів конвентуальних у Львові. Сімдесяті роки XVIII ст. є періодом найвищої діяльності Кульчинського. Він мав широкі зв'язки з львівськими архітекторами. Він керував, досить уміло, будівництвом за проектами, переданими з Риму. Останнім часом літургічна одежа, що походить з Гвіздця, була проаналізована в Парижі, присвяченій гафтувальній техніці XVIII ст., яка і зберігається в музеї Провінції Польскої О.О. Бернардинів в Лєжайску. З решти майна особливої уваги заслуговує уціліла кам'яна різьба і дерев'яна (Матір Божа Непорочна, яка знаходиться вгорі на фасаді, фігури святих в нішах фасаду, Матір Божа Непорочна на дзвінниці і святий Францішек). Вони є кращими зразками ІІ половини XVIII ст від Львівської школи. На цій основі виділяються фігури, які зберігаються в музейних запасниках в Івано- Франківську (Станіславові). А зазначені праці з 1767 р. Діонідія Станетті не у "Львівському" стилі. Це є скульптури, що належать до давнього головного вівтаря, виготовленого в 1739 році. Той вівтар був у 1888 р. спалений. Врятовані фігури були вставлені до нової архітектури. Тільки одна з різьб, що знаходиться в Івано-Франківську, із зображенням Святого Михаїла відповідає описові нового вівтаря - 1890-1892 рр. Відомості відносно образа вівтарного, виконаного сестрами з Язловця, можна довести гіпотезою про авторство Целіни Міхаловської (1837-1917 рр.), дочки Петра, законниці в Язловецькому монастирі (від 1867 р.), що намалювала праці такого виду. |
Завантажити реферат