Сторінка
4
На Коломийщині процвітало теслярське майстерство і тому тут є цікаві синагоги. З кращих зразків відмітимо синагоги в містечках Яблунів, Печеніжин, Гвіздець. Найбільш поширеним – бо найпростішим – типом є синагога у Гвіздці, подібні до неї в – Роздолі, Жидачеві. Синагога в Печеніжині зовсім у таких самих фермах і деталях, як один із міських будинків у Яблуневі. Синагога в Яблуневі (1650-70) інтересна не тільки своїм фасадом із піддашшям, але також настінними орнаментальними мальовилами, виконаними від руки.
Висновки
У місцевій дерев’яній архітектурі постійно повторюється традиційний тип тризрубного та пятизрубного хрещатого храмів. Проте народні майстри завжди наділяли свої витвори самобутніми, неповторними рисами. З великим мистецьким хистом і фантазією вони щораз, по-різному застосовували архітектурно-конструктивні деталі, міняли пропорції обсягів.
Стародавні церкви Коломиї та Покуття – це оригінальні твори народного зодчества, поширеного на Україні в 17-18 ст. В умовах польсько-шляхетської агресії будувалися православні церкви, як вияв боротьби з католицизмом та унією переважно за кошт селян і міщан. Талановиті народні майстри не раз жорстоко переслідують як польськими, так і покатоличеними українськими міщанами.
Тому дерев’яні церкви становлять не лише велику мистецьку вартість, але й історичну, вони пов’язані з класовою і народно-визвольною боротьбою трудящих мас. В умовах тяжкого феодального лихоліття на Покутті розвивалася культура і народ виявив великий інтерес до освіти, архітектури, живопису, скульптури, прикладного мистецтва.
Край цей чарує різноманітною природою, живописними ландшафтами. Тут, майже нс кожному кроці, зустрічаються витвори мистецтва, створені працею українського народу.
Список використаної літератури
1. „Архітектурні пам’ятки України”. Ю.С.Асєєв, Київ.
2. „Розповіді про архітектурні скарби”. Ю.С.Асєєв, Київ, 1976 р.
3. „Гуцульщина 18-19 ст.”. В.В.Грабовецький, Львів, 1982 р.
4. „Українські Карпати”, Москва, 1973 р.
5. „По Гуцульщині”, Д.Н.Гоберман, 1979 р.
6. „Замки та монастирі України”. О.В.Лесик, Львів, 1993 р.
7. „Українські Карпати”, Видавництво „Мистецтво”, 1973 р.
8. „Енциклопедія Коломийщини А”, Коломия, 1996 р.
Благовіщенська церква в Коломиї з 1589 р.
Дзвіниця при Благовіщенській церкві з кінця ХVI ст.