Сторінка
2

Архітектура житлових, спортивно-оздоровчих та видовищних будівель епохи давнього світу

Пантеон, що став дійсним шедевром архітектури, багато разів копіювали, але ніхто не зумів перевершити Адріана. І хоча з тих пір храм неодноразово піддавався переробкам, а дах його давно позбавилася своїх бронзових черепиць, він дотепер зберіг свою велич. У 609 р. імператор Фока передав будинок папі Боніфацію IV, а той пристосував язичеський храм під церкву (Санта-Марія дель Мартірі). З роками до портика були прибудовані різні башточки. Але простота і лаконічна домірність величезного храму з куполом не мала потребу в поліпшеннях, і зрештою пізні прибудови забрали.

Сьогодні Пантеон є і національною культурною святинею, і церквою одночасно. Крім того, тут знаходяться гробниці двох італійських королів і одного титана Відродження — Рафаеля. При цьому Пантеон залишається значною мірою таким, яким він був при Адріані, виявляючи досконалий зразок античного зодчества.

У 70—80 р. н.е. був споруджений грандіозний амфітеатр Флавієв, що одержав назву Колізей (від латинського colosseus — «величезний»). Він вибудований на місці зруйнованого 3олотого будинку Нерона і належав до нового архітектурного типу будинків. У Греції колись були тільки театри, що влаштовували на природних схилах пагорбів і полів. Римський Колізей являв собою величезну чашу зі східчастими рядами сидінь, (замкнуту зовні кільцевий еліпсовидною стіною. В амфітеатрах давали різні вистави: морські бої (навмахії), бої людей з екзотичними звірами, бої гладіаторів. У сонячні дні над Колізеєм натягали величезний парусиновий навіс — велум, чи веларій.

Колізей — найбільший амфітеатр античної епохи. Він уміщав біля п'ятдесятьох тисяч глядачів. Могутні стіни Колізею (висота 48,5 м) розділені на чотири яруси суцільними аркадами, у нижньому поверсі вони служили для входу і виходу. У плані Колізей представляє еліпс (156Х198 м); центр його композиції — нині зруйнована арена, оточена східчастими лавами для глядачів. Еліпс найбільше повно відповідав вимогам динаміки видовищ, що розгортаються — гладіаторських боїв. Він давав можливість максимально активізувати глядача, наблизити місця привілейованої публіки до арени; опускаючись лійкою місця розділялися відповідно до суспільного рангу глядачів. Усередині йшли чотири яруси сидінь, яким зовні відповідали три яруси аркад: дорична, іонічна і корінфська. Четвертий ярус був глухим, з корінфськими пілястрами — плоскими виступами на стіні. Пілястри, що членують стіну, корінфського ордера не порушують моноліт будинку, виложенного із сірого травертину.

Зовнішній вигляд Колізею з його могутнім пружним овалом виконаний суворої енергії. Це відчуття створюється не тільки величезними масштабами будинку, але й узагальненням основних форм, урочистою міццю простих ритмів. Усередині Колізей дуже конструктивний і органічний, доцільність сполучається в ньому з мистецтвом: він втілює образ світу і принципи життя, що сформувалися в римлян до I в. н.е.

Використана література:

1. Історія древнього мистецтва. Підручник. - М., 1999.

2. Мистецтво. Книга для читання по історії живопису, скульптури, архітектури. - М., 1991р.

3. Н.А. Дмитрієва, Л.І. Акінова. Античне мистецтво: нариси. - М., 1988 р.

4. Українська та зарубіжна культура / За ред. Козири. – К., 2001.