Сторінка
3
Необхідно, щоб проекти по реалізації масштабних реконструкцій та оновлення історичних міст нашої країни обов’язково проходили державну експертизу та широке громадське обговорення. При цьому такі питання повинні розглядатися не тільки на місцевому рівні, де вони будуть реалізовані, а на високому державному та громадському рівні (Держбуді України, Національному союзі архітекторів, Українській академії архітектури).
Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві — це справа не тільки столичного Києва, а й усієї нашої держави, її престижу та утвердження архітектурно-художніми символами нового іміджу суверенної Української держави. Проекти таких грандіозних перебудов потребують попереднього поглибленого науково-творчого обґрунтування, розробки та узгодження загальної концепції вирішення масштабності нової об’ємно-просторової композиції, гармонізації всіх елементів формування простору та творення нової естетики Майдану.
Цього року виповнюється 10 років з дня відновлення Української академії архітектури на громадських засадах як високого науково-творчого закладу зодчих України. Багато зроблено керівництвом і фахівцями Академії для подальшого розвитку архітектури в нашій країні — підготовлені законодавчі документи з архітектури та містобудування, концепція перспективного розвитку архітектури України та ін. Підготовлена до видання «Історія української архітектури» (в 5-ти томах) та ін. Але Академія архітектури має громадський статус, і всі роботи проводяться на благодійній основі. У багатьох розвинених країнах Заходу та СНД створені й успішно діють такого типу Академії архітектури на державних засадах, які розробляють важливі державні програми та проекти зі створення гармонійного середовища для життєдіяльності людини.
В дні відзначення 10-річчя відновлення Української академії архітектури та проведення архітектурного фестивалю гостро постає нагальна проблема створення важливої установи сучасної Української академії архітектури — головного науково-творчого закладу з вирішення питань державної охорони та збереження як багатої історико-архітектурної спадщини нашої країни, так і з розробки сучасних проблем та пошуків перспективних напрямів майбуття української архітектури в контексті світового розвитку.