Сторінка
1

Охорона та реставрація памяток містобудування та архітектури

В контексті розгляду проблем будівельної галузі важливим для становлення держави, формування та зміцнення у свідомості народів почуття єдності та самобутності є питання збереження історичного та архітектурного середовища населених пунктів, окремих пам`яток історико-архітектурної спадщини.

З минулого ми отримали безцінні пам`ятки історії та культури. У них матеріалізована історія українського народу, його творчість, боротьба за краще майбутнє. Вони є свідками економічного, суспільно-політичного, науково-технічного й культурного розвою нашого народу, становлять водночас невід`ємну питому частку загальнолюдських цінностей.

Цю спадщину ми зобов`язані берегти, розумно використовувати, примножувати і як естафету передавати дітям та онукам. Це ж бо свідчення вагомості нашого внеску до скарбниці світової цивілізації.

Правовою основою діяльності щодо охорони і реставрації пам`яток містобудування і архітектури є Основи законодавства України про культуру 1992 року, Закон Української РСР "Про охорону та використання пам`яток історії та культури" 1978 р., Закон України "Про основи містобудування", Указ Президента України "Про пріоритетні завдання у сфері містобудування" та інші.

Відповідно до чинного законодавства, в Україні державному обліку й охороні підлягає широкий спектр об`єктів, комплексів та визначних місць історико-архітектурної спадщини: будівлі, монастирі і фортеці, квартали, площі й історичні центри стародавніх міст, сади і парки, історико-меморіальні будинки, городища і вали тощо. Відповідно до "Основ законодавства України про культуру" Держбуд веде Державний реєстр національного культурного надбання (пам`ятки містобудування і архітектури).

Зараз під охорону держави взято 15059 пам`яток містобудування і архітектури, що в 10 разів більше, ніж 1970 року. З них понад 3000 - національного значення. З процесом набуття Україною державності пов`язано включення ЮНЕСКО найвизначніших наших пам`яток до "Списку всесвітньої спадщини". Це ансамблі Софійського монастиря, Києво-Печерської лаври у Києві, історичний центр м.Львова.

46 найвизначніших ансамблів і комплексів історико-архітектурної спадщини рішеннями Уряду оголошено державними історико-архітектурними та історико-культурними заповідниками. Десяти з них Указами Президента України надано статус національних.

Окрім цього, в Україні є 1399 міст і селищ та понад 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Загалом фонд історичних будівель і споруд у цих населених пунктах, за підрахунками українських фахівців, перевищує 70 тисяч об`єктів.

Впродовж ХХ століття справа збереження пам`яток архітектури в Україні часто залежала від політичної кон`юнктури і сваволі окремих посадових осіб. Наслідком цього стали численні безповоротні втрати культурних цінностей.

На превеликий жаль і в даний час майже кожний об`єкт перебуває в незадовільному стані, а кожна десята пам`ятка - в аварійному. Всі вони потребують заходів щодо реставрації, реконструкції та включення в сучасне суспільно-економічне життя.

На незадовільний стан пам`яток архітектури і містобудування, особливо тих, що використовуються бюджетними установами або не знаходяться в господарському використанні, впливає значне скорочення державного фінансування реставраційно-ремонтних робіт. Так, за 1993-1999 роки сума передбачених у Державному бюджеті коштів різко скоротилась і складає у 1995 році 87 відсотків від обсягу 1993 року, у 1996 році - 75 відсотків, у 1997 році - 64 відсотка, у 1998 році - 53 відсотка, у 1999 році - 45 відсотків.

Між тим, Указом Президента України "Про пріоритетні завдання у сфері містобудування" визначено пріоритетними завдання забезпечення реконструкції та реставрації історичних будівель, охорона і збереження пам`яток історико-архітектурної спадщини, природного ландшафту, а втіленням в реальність настанов про пріоритети державної політики у сфері збереження національної історико-архітектурної спадщини є Укази про збереження історичної забудови мм.Львова, Кам`янця-Подільського, низка урядових рішень щодо стародавніх архітектурних ансамблів Новгорода-Сіверського, Глухова, Галича, Києва, Одеси. Визначено, що нагальною потребою є здійснення заходів з підготовки історичних ансамблів Києва, Кам`янця-Подільського, Чернігова, Одеси та деяких інших міст для подання їх до включення у "Список всесвітньої спадщини" ЮНЕСКО. Ця акція має особливий сенс, оскільки до реконструкції історичних середмість, включених до цього Списку, ЮНЕСКО залучає кошти Світового банку. Держбуд спільно з МЗС активно працюють в цьому напрямку.

Але на виконання реставраційних робіт на пам`ятках містобудування і архітектури у 1998 році було передбачено у державному бюджеті 5000 тис.гривень. Фактично надійшло з держбюджету 1217 тис.грн., або 24,3 відсотка від передбаченого на рік. Кошти були направлені на фінансування заходів, визначених постановами Уряду - 967 тис.грн. (пам`ятки мм.Галича, Новгорода-Сіверського, Національного заповідника "Софія Київська") та 250 тис.грн. на погашення заборгованості за реставраційно-ремонтні роботи, виконані в попередні роки (на даний час заборгованість за 1997-1998 р.р. складає 2,4 млн.грн.).