Сторінка
8
Власний капітал підприємства складається з трьох елементів:
° акціонерний капітал;
° емісійний дохід;
° нерозподілений прибуток.
А тому в більшості країн законом дозволена одна з двох схем - на виплату дивідендів може розподілятися тільки прибуток(прибуток звітного періоду та нерозподілений прибуток минулих періодів), або прибуток та емісійний дохід.
2. Обмеження контрактного характеру.
В багатьох країнах величина виплачуємих дивідендів регулюється спеціальними контрактами в тому випадку, коли підприємство хоче отримати довгострокову позику. Щоб забезпечити обслуговування такого боргу, в контракті, як правило, обумовлюється або межа, нижче якої не може опускатися величина нерозподіленого прибутку, або ж мінімальний процент реінвестуємого прибутку. Але в Україні така практика відсутня.
3. Обмеження в зв'язку з недостатньою ліквідністю. Дивіденди в грошовій формі можуть бути виплачені лише в тому випадку, якщо у підприємства є гроші на розрахунковому рахунку достатні для виплати.
4. Обмеження в зв'язку з розширенням виробництва.
Багато підприємств, особливо на стадії становлення стикаються з проблемою пошуку фінансових джерел для розширення виробничих потужностей. В таких випадках часто застосовують практику обмеження дивідендних виплат.
5. Обмеження в зв'язку з інтересами акціонерів.
Визначаючи оптимальний розмір дивідендів, директорат підприємства та акціонери повинні оцінити, як величина дивідендів може вплинути на ціну підприємства вцілому. Остання ж виражається ринковою ціною акцій, яка залежить від багатьох факторів: загального фінансового стану компанії на ринку товарів та послуг, розміру виплачуємих дивідендів, темпу їх зростання і т.д.
6. Обмеження рекламно-фінансового характеру.
В умовах ринку інформація про дивідендну політику компанії видсліжується аналітиками, менеджерами, брокерами і т.д. Тому збої у виплаті дивідендів можуть призвести до зниження ринкової ціни акцій.
ВИДИ ДИВІДЕНДНИХ ВИПЛАТ ТА IX ДЖЕРЕЛА
Згідно до чинного законодавства джерелами дивідендів можуть виступати: чистий прибуток звітного періоду, нерозподілений прибуток минулих періодів та спеціальні фонди, створені для цієї мети ( останні використовуються для виплати дивідендів по привілейованним акціям у випадку обмеженості прибутку та збитковості товариства ). Тому теоретично підприємство може виплатити загальну суму поточних дивідендів в розмірі, який перевищує прибуток звітного періоду. Але базовим є варіант розподілу чистого прибутку поточного періоду.
В світовій же практиці розроблені різні варіанти дивідендних виплат. Охарактеризуємо деякі з них.
Методика фіксованих дивідендних виплат.
Ця політика передбачає регулярну виплату дивіденда на акцію в незмінному розмірі на протязі значного проміжку часу, наприклад 1 грн. Безвідносно до зміни курсової вартості акцій.
Методика виплати гарантованого мінімуму та екстра-дивідендів.
Ця методика є розвитком попередньої. Компанія виплачує регулярні фіксовані дивіденди, але час від часу (в випадку успішної діяльності) акціонерам виплачуються екстра-дивіденди. Термін "екстра" означає премію, нараховану до регулярних дивідендів, яка має разовий характер.
Методика виплати дивідендів акціями.
При цій формі розрахунків акціонери отримують замість грошей додатковий пакет акцій. Причини його застосування можуть бути різними. Наприклад, компанія має проблеми з грошами, її фінансовий стан не досить міцний. Щоб запобігти невдоволення акціонерів, директорат компанії може запропонувати виплату дивідендів додатковими акціями.
Можливий і інший варіант: фінансовий стан компанії міцний, більш того, вона розвивається швидкими темпами тому їй потрібні кошти на розвиток – вони надходять в вигляді нерозподіленого прибутку.
Розглянемо умовний приклад, базі підприємства ВАТ "Крона"
Як зміниться структура джерел власних засобів підприємства, якщо ринкова ціна його звичайних акцій складає 4200 грн. І підприємство об'явило про виплату дивідендів акціями в розмірі 5%
Структура власного капіталу до виплати дивідендів (грн.).
Статутний капітал:
привілейовані акції (1000 акцій по 50 грн.)
50000
звичайні акції (15000 акцій по 10 грн.)
150000
Резервний капітал
20,000
Нерозподілений прибуток
70000
Всього
300,000
Об'явлений дивіденд означає, що повинно бути додатково випущено 750 звичайних акцій (15000´ 5% ). Таким чином необхідно капіталізувати 7500 грн. (10´750). Ця величина розподіляється таким чином
статутний капітал збільшується на 7500 грн. (10 грн. х 750);
резервний фонд (емісійний дохід) збільшується на 1500 грн. (2 грн.´750);
нерозподілений прибуток зменшується на 9000 грн.
Структура власного капіталу після виплати дивідендів (грн.).
Статутний капітал привілейовані акції (1000 акцій по 50 грн.)
50000
звичайні акції (15000 акцій по 10 грн.)
150007
Резервний капітал
2150
Нерозподілений прибуток
61000
ВСЬОГО
281150
ДИВІДЕНДНА ПОЛІТИКА ТА РЕГУЛЮВАННЯКУРСУ АКЦІЙ.
Курсова ціна акцій та дивідендна політика взаємопов'язані, хоча якоїсь формалізованої залежності не існує. Розумна дивідендна політика може сприяти зниженню флуктуації курсової ціни. Курсова ціна складається під впливом різних випадкових факторів. В фінансовому менеджменті розроблені деякі прийоми штучного регулювання курсової ціни, які можуть впливати на розмір виплачуємих дивідендів. До них відносяться дроблення, консолідація та викуп акцій.
Методика викупу акцій.
Для ілюстрації цієї методики розглянемо приклад:
Припустимо, що ВАТ “Крона” планує витратити 60% прибутку або на виплату дивідендів, або на купівлю своїх акцій. Потрібно проаналізувати, який з цих двох варіантів більш вигідний акціонерам.
Прибуток до розподілу серед власників звичайних акцій, тис. грн. 2000
Кількість звичайних акцій
Завантажити реферат