Сторінка
7

Історико-архітектурний огляд Візантії

Завдяки порівняно невеликій висоті бічних нефів їхні розміри добре зв'язані з висотою людини. Колонам, що несуть зводи, присутнє до відомого ступеня ордерний початок, успадкований від античності. Вони виступають вперед і відіграють роль сполучного елемента між фігурою людини і простором інтер'єра. Спираючи на колони, око читає архітектурну композицію в цілому.

На інших композиційних принципах заснована структура центрального нефа. Інтер'єр головної частини Софії має гігантські розміри і чітко обкреслену просторову форму. Простір головного приміщення Софії чітко обмежено строгим лінійним кістяком і прямими й увігнутими поверхнями. Основна структура просто і ясно позначена вертикальними лініями, що переходять у лінії арок і окружність купольного кільця. Павло Силенціарий, сучасник Юстиніан I, образно говорить, що купол Софії виглядає ширяючим у повітрі, начебто він підвішений на ланцюзі до неба.

Висновок.

Вивчення візантійської архітектури показує, що собор Софії займає в ній зовсім виняткове місце. Було б невірним вважати, що повторень Софії не було тому, що Софія була випадковим явищем в історії візантійського зодчества. Вона не могла бути повторена тому, що не могло повторитися завдання побудувати головну церкву Візантійської імперії. Так як спорудження, що відповідало цьому завданню і незвичайно що повно відбило візантійський світогляд, візантійська державність і принципи візантійського мистецтва, Софія в Константинополеві являє собою найбільш характерний добуток усього візантійського зодчества. Добутку, що особливо повно відбили свою епоху і світогляд їхньої культури, що породила, і народу і, проте, що залишилися неповторними, виникали також і в інші епохи. Такий, наприклад, Покровськ собор (Василь Блаженний) у Москві.

Собор Софії є насамперед пам'ятником своєї епохи, що обладали незвичайною силою впливу не тільки на сучасників і на найближчі до них покоління, але і на людей наступних сторіч і навіть наступного тисячоріччя.

Що ж стосується окремих елементів Константинопольської Софії, наприклад, вітрил, внутрішнього мармурового облицювання стін, то вони зробили дуже великий вплив як на візантійську архітектуру наступного часу, так і на зодчество інших країн.

Особливо істотно, що Софія послужила у відомому змісті відправною крапкою розвитку хрестокупольної системи наступного часу. Вона й у цьому відношенні є глибоко закономірною і необхідною ланкою розвитку візантійської і усієї світової архітектури.