Сторінка
3
, потовк і з землею змішав, нікому ж іншому град той жита не потовк, тільки монастирське. Побачив це старець-архімандрит і повелів нікому не боронити, а всім, хто просить, дати хліба. І коли супроти того говорив келар: нема цього чи того в келарні, не маю звідкіля дати, — казав йому старець: — Давай, злий рабе, тим, що просять: ти не убудеш, обитель же свята ніколи не збідніє.
Інші реферати на тему «Українознавство»:
Творча спадщина Івана Сікорського: проблеми і перспективи в сучасному українознавчому контексті
Трубіж тривоги нашої (Борис Олійник)
Про стратегію державобудування та сутність мовних торжищ у сучасній Україні
Нові технології управління у вищих навчальних закладах
Українська нація і держава очима інших народів