Сторінка
3
, потовк і з землею змішав, нікому ж іншому град той жита не потовк, тільки монастирське. Побачив це старець-архімандрит і повелів нікому не боронити, а всім, хто просить, дати хліба. І коли супроти того говорив келар: нема цього чи того в келарні, не маю звідкіля дати, — казав йому старець: — Давай, злий рабе, тим, що просять: ти не убудеш, обитель же свята ніколи не збідніє.
Завантажити реферат