Сторінка
8

Профспілки як суб’єкти трудового права

Міськком профспілки працівників середнього і малого бізнесу, повз свою основну діяльність, організував і веде безплатні курси для підприємців - членів профспілки. У ході занять, що проводять фахівці- правознавці, слухачі вивчають різні законодавчі й інші нормативні акти, одержують кваліфіковану консультацію по спірних питаннях, що виникають у процесі повсякденної трудової діяльності.

Ще дуже важливий момент, який на мою думку необхідно відзначити: юридична консультація міськкому профспілки працівників середнього і малого бізнесу крім складання скарг і заяв, ведення справ у народному і господарському суді , складання договорів (контрактів), консультацій громадянам і підприємцям, надає послуги нестандартного характеру в вирішенні конфліктів.

Прикладом таких послуг може послужити наступний випадок. Командування одної з місцевих військових частини при звільненні військовослужбовця І. з військової служби за контрактом відмовило йому в наданні житла, хоча за Законом, що має термін вислуги не менш 10 років, при звільненні в запас держава зобов'язана надати квартиру. Міськком профспілки, куди звернувся І. за допомогою, уклав з ним договір про представлення його інтересів у суді й інших правоохоронних органах.

Рішення командування військової частини було оскаржено у Військовій прокуратурі Білоцерківського гарнізону. У результаті чого справедливість у відношенні І. була відновлена: наказ командира частини був відмінний, а І. надане житло. В даний час І. займається малим бізнесом і є членом профспілки.

Подібних випадків, коли міськком профспілки працівників середнього і малого бізнесу займається захистом інтересів і прав військовослужбовців, цілком достатньо, щоб говорити про те, що послуги нестандартного характеру в вирішенні конфліктів стали невід’ємною частиною його діяльності.

Таким чином, діяльність профспілок у сучасний період є не тільки багатоплановою і різноманітною, але й ефективною, як в області регулювання трудових відносин (у покращенні умов праці), надання нових робочих місць, юридичного консультування, у сфері розвитку середнього і малого бізнесу, так і в інших областях нашого життя.

3.3. Сила та слабкість профспілок як показник ефективності соціального захисту працівників

Тред-юніонізм виходить з того, що профспілки повинні займатися тільки захистом соціаль­но-економічних інтересів своїх членів, а політична боротьба — це справа партій та їхніх представників у різних законодавчих органах. Проте дана позиція розбігалася з практикою, тому що становище працівників ні в одній країні не може бути поліпшене без політичної діяльності в якій-небудь формі. Тому американські профспілки на різних рівнях завжди прагнули впливати на рішення законодавців, насамперед, шляхом лобіювання.

У США значна частина політичних, духовних, культурних, економічних та інших цінно­стей сформована ще наприкінці XVII — початку XIX ст. Соціальною базою для цього стали вільні дрібні приватні власники. Як зазначає Ю.Васильчук, слабкість капіталу, з одного боку, і перемога громадян над колоніальною адміністрацією — з іншого, створили унікальну ситуацію вільного суспільства середніх класів — фермерів, ремісників, дрібних бізнесменів, осіб вільних професій тощо .

Проте наприкінці XIX — початку XX ст. гігантські корпорації, трести, фінансовий капітал і державний апарат примусу стали потужним важелем тиску на громадянське суспільство, що зароджувалося. Як протидія цьому небезпечному процесу в 1950—1960 pp. виступили найбільші профспілки, яким належить основна заслуга в зміцненні економічної незалежності громадян. Зробивши акцент на збігу загальних й індивідуальних потреб найманих працівників, проф­спілки, які очолили масові виступи, поєднали відразу дві суспільно-політичні функції — соціального протесту і трансформації суспільства.

Профспілки можуть активно впливати на законодавчу діяльність парламенту з метою надання законам більшої соціальної спрямованості. Ще більшу політичну вагу профспілкам надає опора на політичну партію, а іноді вони самі виступають ініціатором її створення. Наприклад, англійські профспілки створили в 1893 р. Незалежну лейбористську партію, що змогла в 1906 р. провести в парламент 29 своїх представників [11, с. 475].

На відміну від американського, британський тред-юніонізм відводить політиці важливу роль у досягненні своїх цілей. Такий підхід дозволяє тред-юніонам активно впливати на прийняття політичних рішень.

Поява англійських тред-юніонів була спричинена законодавством, що відверто стояло на стороні підприємців і тим самим створило нерівні умови для роботодавців і найманих праців­ників. Ще англійський економіст А. Маршалл писав, що закон . підтримував об'єднання підприємців з метою регулювання заробітної плати у своїх інтересах і під страхом суворого покарання забороняв подібні об'єднання найманих працівників. На його думку, така державна політика призвела до звуження світогляду робітника, зниження його рівня соціального обо­в'язку. А прагнення до вільного об'єднання було продиктовано бажанням працівників мати умови життя, що дають місце справжньому почуттю власної гідності і широким соціальним інтересам Працівники завдяки тред-юніонам одержали можливість вести переговори з роботодавцями.

Наприкінці XIX ст. в багатьох галузях виробництва Британії були створені такі інститути регулювання відносин між роботодавцем і найманими працівниками як комітети по регулю­ванню заробітної плати. У їхні функції входило вирішення суперечок між підприємцем і робітниками. Якщо компетенції комітетів не вистачало для врегулювання ситуації, то до обговорення справи підключалися секретарі профспілки і підприємницької асоціації. Коли ж і у цьому разі сторонам не вдавалося прийти до згоди, то — галузевий комітет. Останнім засобом у конфлікті були страйки або локаути. А.Маршалл відзначає позитивну роль профс­пілок, що ввели в цивілізовані рамки форми боротьби між працею і капіталом, які відрізняються від методів, що застосовувалися наймачами і найманими працівниками сто років тому, насті­льки ж, наскільки чесна війна між сучасними цивілізованими народами відрізняється від партизанської війни між дикими племенами. З цього моменту почався відлік політичної діяльності профспілок.