Сторінка
4

Правове регулювання вивільнення та працевлаштування громадян

Умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються при цьому на підставі ст. 28 і 29 зазначеного Закону України.

На працівників, які звільняються з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення і які зареєструвалися у місячний строк після звільнення в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, поширюється дія п. 1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення".

Гарантії, встановлені п. 1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення", поширюються також на осіб, які втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, через що потребують професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам для поновлення їхньої трудової діяльності й забезпечує такі види компенсацій:

• надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

• виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

• виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;

• подання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянину і членам його сім'ї з урахуванням наявності осіб похилого віку та неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. Необхідною умовою їх надання є досягнення працездатного віку та отримання статусу безробітного.

Список використаної літератури:

1. Заржщъкий О., Смирнов Д. Перспективи розвитку трудового права у Конституції України // Право України. — 1997. — № 9. — С 39-41.

2. Клюев А. А., МавринА. В. Трудовые споры. — М.: Профиздат, 1978.

3. Коссак С. Особливості участі третіх осіб у трудових справах // Право України. — 1997. — № 11.

4. Лазор Л. Підвідомчість трудових спорів, що виникають за результатами атестації // Рад. право. — 1982. — № 8.

5. Лазор В. Про соціальну значимість трудового договору в ринкових відносинах // Право України. — 2000. — № 7.

6. Лазор В. Юридична природа трудового договору у ринкових відносинах // Право України. — 2000. — № 1.

7. Маркіна Т. Юридичні умови визнання громадянина безробітним // Право України. — 2000. — № 6.

8. Мінюков П., Мінюкова Т. Особливості регулювання трудових відносин з керівниками закладів освіти України // Право України. — 1997. —№5.

9. Мурашко М. І. Довідник. Практичні питання реалізації положень законодавчих та нормативних актів, що пов'язані з трудовим законодавством. — К.: Компас, 1995.

10. Попов В. И. Предупреждение трудовых споров. — М.: Юрид. лит., 1981.

11. Прокопенко В. І. Порядок прийняття і звільнення з роботи. — К.: Юмана, 1996.

12. Прокопенко В. І. Трудове право. — К.: Вентурі, 1996.

13. Старцееа А. П. Трудовые споры по отдельным категориям судебных дел // Право и экономика. — 1998. — № 6.

14. Толкунова В. Н. Трудовые споры и порядок их разрешения. — М.: Юристь, 1996.

15. Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика / Упо-ряд. В. А. Скоробагатько, Й. I. Федишин. — К.: Істина, 2000.

16. Цивільне право / За ред. Д. В. Бобрової та ін. — К.: Вентурі, 1997. — Ч. I.

17. Чанишева Г. І., Фадєєнко А. Ф. Розгляд судами справ у спорах, що випливають з трудових правовідносин (окремі питання) // Право України. — 1998. — № 8.

18. Яресько А. Доцільність функціонування комісії по трудових спорах // Право України. — 1998. — № 8.

19. Ярошенко О. Щодо дискримінації в реалізації права на працю // Право України. — 2000. — № 7.