Сторінка
5
На верхній частині скоби, проти притискачів переднього і середнього пневмоциліндрів, розміщені три регульовані гвинтових упори 2. Скоба може підніматися й опускатися в межах 0,45 м за допомогою електропривода 9 по напрямним 7, закріпленим на візку. Візок пересувається по рейках електроприводом 8.
Рис. 7. Установка для складання обичайок по кільцевих стиках
У вихідному положенні повітря виключене і тиску в усіх пневмоциліндрах немає. При цьому шток переднього пневмоциліндра своїм нижнім кінцем спирається на візок, а кінець скоби під дією власної ваги опускається до упора верхньої кришки переднього пневмоциліндра в поршень. Притискач середнього пневмоциліндра під дією ваги поршня знаходиться вгорі, а притискач заднього - у крайньому правому положенні. На початку роботи механізму підйому скоба встановлюється на такому рівні, щоб упори 2 були на 15-20 мм вище нижньої стінки обичайки. Потім повітря подається у верхню порожнину переднього пневмоциліндра і передній кінець скоби піднімається.
Одночасно повітря подається в нижню порожнину середнього пневмоциліндра і середній притискач опускається. У такому положенні візок заводить скобу усередину обичайки, що лежить на роликоопорах установки, доти, поки кільцевий стик не виявиться над середнім притискачем (між другим і третім верхніми упорами). Тепер повітря подається в нижню порожнину переднього пневмоциліндра і передній кінець скоби опускаються, поки передній верхній упор не опуститься на нижню стінку лівої обичайки, після чого поршень піднімається і затискає ліву обичайку між передніми притискачем і упором. Потім послідовно включаються задній пневмоцилиндр, що притискає праву обичайку до лівої, і середній, що притискає крайки обох обичайок до верхніх упорів, попередньо відрегульованих на необхідну висоту.
Після вирівнювання крайок обичайок робиться прихватка, потім пневмоциліндри перемикаються й усі притискачи відходять від обичайок. При впуску повітря у верхню порожнину переднього пневмоциліндра спочатку відходить його притискач (до упора нижнім кінцем штока у візок), після цього поршень зупиняється і від тиску повітря у верхню кришку починає підніматися пневмоцилііндр, повертаючи при цьому скобу з упорами 2, що відходять від обичайок. Звільнені обичайки обертаються на роликовому стенді і виконується підгонка і прихватка в сусідньому місці стику. Після складання стику візок із скобою відкочується, на стенд встановлюється нова обичайка, і цикл повторюється. Керування пневмоциліндрами здійснюється з кнопкової станції электропневмоклапанами. У вихідних положеннях пневмоциліндри вимикаються кінцевими вимикачами 12 і 14. На подібних установках складають судини діаметром від 0,5 м (при товщині стінки до 16 мм) до 5 м (при товщині стінки до 50 мм). Довжина окремих обичайок - до 3,5 м. Для складання обичайок із товщиною стінки до 70 мм застосовуються установки з гидроциліндрами.
Установка для складання обичайок із каркасом
При складанні циліндричних обичайок і кожухів із внутрішнім каркасом, що складається з дисків, кілець, ребер і т.ін., успішно застосовується метод обкатування. По такому принципу працює установка, показана на рис. 16.8, яка призначена для складання і прихватки елементів каркаса і кожуха з каркасом станин електродвигунів і генераторів.
Установка складається зі станини 3, на якій на опорних роликах 2 може обертатися планшайба 4. Обертання здійснюється електродвигуном 1 через черв'ячний редуктор і зубчасту передачу. На планшайбі розташовані два вертикальні кутових упори 12 із важільно-гвинтовими притискачами 13 для встановлення і закріплення лап станин, кільце 7 з отворами, поворотна штанга 8 ділильного механізму для встановлення ребер, гвинтові притискачи 6 для нижнього кільця і знімні регульовані опори 5 для середнього кільця. На станині збоку укріплена стійка 11 із пневмоциліндром 10 і чотирьохроликовою притискною голівкою 9, що сама встановлюється, для притискання кожуха до кілець.
Притискна голівка встановлюється на потрібний діаметр і висоту за допомогою вертикального і горизонтального ходових гвинтів. Відстань між роликами голівки по вертикалі регулюється в залежності від висоти станини, що складається. Для станин висотою 300-380 і 400-580 мм використовують дві змінні голівки.
На установці складаються станини декількох типорозмірів, що розрізняються числом кілець (два або три), кількістю і розміщенням ребер, висотою, а також зовнішнім діаметром.
Рис. 8. Установка для складання обичайок із каркасом
При складанні на планшайбу по упорах 12, попередньо встановлених на необхідний розмір, ставлять лапи 14 станини і закріплюють притискачами 13. Потім укладається нижнє кільце і притискається до планшайби притискачами 6. При наявності в станині середнього кільця, останнє надівається на виставлені опори 5. Потім вмикається привід обертання планшайби і на нижнє кільце за допомогою ділильного механізму встановлюють ребра 17. На одному кінці штанги 8 є фіксатор, що заходить в отвір кільця 7. Розташування отворів забезпечує встановлення ребер у потрібних місцях станини. Вертикальне розташування ребер забезпечується косинцем, укріпленим на іншому кінці штанги.
На складені ребра укладається верхнє кільце. Після складання і прихвачування всіх елементів каркасу (лап, кілець і ребер) на кільця надівається верхня частина 16 кожуха і до місця зварювання підводиться притискна голівка (ролики і пневмоциліндр попередньо встановлюють по висоті і діаметру). Планшайба приводиться в обертання і ролики голівки обкатують кожух і притискають його до кілець каркасу. Одночасно робиться прихватка кожуха.
Так само складається донна частина 15 кожуха (розташована між лапами станини).
Установка для складання корпусів апаратів
Установка складається з наступних основних вузлів (рис. 16.9): роликового стенда, портала, упора для підтискання при складанні, пересувного упора для підтискання обичайок і замикаючого днища до обичайок.
Завантажити реферат