Сторінка
3

Міжнародна система фізичних величин (si)

Методичні вказівки до застосування одиниць SI

За часів СРСР постановою Держстандарту від 19 березня 1981 р. (ГОСТ 8.417-81) дозволялось застосовувати в друкованих виданнях або міжнародні, або тільки російські позначення. Але практично застосовувалися виключно російські позначення, що не сприяло засвоюванню міжнародних. Виправляючи колишню помилку, далі в тексті застосовуватимемо переважно міжнародні позна­чення одиниць. Розглянемо деякі правила їхнього вживання.

У літерних виразах рекомендується знак ділення позначати косою рискою і літери проставляти в один рядок, наприклад: , , . Дозволяється позначати одиниці також одним рядком у формі добутку одиниць, піднесених до степеня, наприклад: , , або як дріб з горизонтальною рискою: ; ; .

В назвах похідних одиниць (табл. 6) у знаменнику треба писати і читати з прийменником «на», за винятком одиниць величин, які залежать від часу в першому степені і характеризують швидкість процесу. У цьому разі застосовують прийменник «за», наприклад: — метр за секунду, але — метр на секунду.

Величину, яка дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму, слід завжди називати густиною і не плутати з іншою величиною — відношенням ваги тіла до його об’єму, котра має назву «питома вага» і одиниця якої . Пам’ятаймо! Густина — величина скалярна, а об’ємна вага — векторна (сила має напрям дії, який визначається вектором прискорення).

Слід розрізняти дві величини — продуктивність і подачу. Перша використовується як показник виробництва — відношення кількості виробів до робочого часу, а друга застосовується для характеристики устаткування для транспортування

Таблиця 6

ПОХІДНІ ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ SI В СИСТЕМІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЇХНІХ ВИЗНАЧАЛЬНИХ РІВНЯНЬ, РОЗМІРНОСТЕЙ І ОДИНИЦЬ

Фізичні величини

Одиниці величин

Назва і позначення

Визначальне рівняння

Розмірність (dim)

Назва

Міжнародне позначення

Українське позна- чення

ПОХІДНІ ВЕЛИЧИНИ ПРОСТОРУ І ЧАСУ

ПЛОЩА, S

L2

метр квадратний

m2

м2

ОБ’ЄМ, V

L3

метр кубічний

m3

м3

ШВИДКІСТЬ, υ

υ

LT–1

метр за секунду

m·s–1

м·с–1

ПРИСКОРЕ­ННЯ, а

LT–2

метр на секунду у квадраті

m·s–2

м·с–2

ПОХІДНІ МЕХАНІЧНИХ ВЕЛИЧИН

ГУСТИНА, ρ

кілограм на метр кубічний

кг · м–3

СИЛА, F

F = m·a

Ньютон

N

Н

РОБОТА, А(Е) (енергія, теплота)

A = F · l

джоуль

J

Дж

Потужність, N (W)

N = A/t

ватт

W

Вт

Тиск, Р

P = F/S

паскаль

Pa

Па

ПОХІДНІ ТЕПЛОВІ ВЕЛИЧИНИ

Кількість теплоти, Q

джоуль

J

Дж

Питома теплота, q

джоуль на кілограм

J · kg–1

Дж · кг –1

Температура за Цельсієм, tº

Один градус Цельсія

Теплоємність питома, С

Джоуль на кілограм-Кельвін

ПОХІДНІ ВЕЛИЧИНИ ФІЗИКИ І ХІМІЇ

Молярна маса, М

кілограм на моль

кг · моль–1

Молярний об’єм, Vm

кубічний метр на моль

м3 · моль–1

Молярний тепловий ефект, Qm

джоуль на моль

Дж · моль–1

Молярна концентрація, Сm

моль на метр кубічний

моль · м–3

Швидкість хім. реакції, <υ>

<υ>

моль за секунду на кубічний метр

моль · с–1 · м–3

Ентальпія і ентропія (див. розділ 1.3)

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Інші реферати на тему «Технічні науки»: