Сторінка
4
Діаметр патрубка для входу цукрового розчину в апарат:
d = 1,13*= 0,03м
приймаємо d = 0,032 м
Діаметр патрубка для входу охолодної води:
d = 1,13*= 0,024 м
приймаємо d = 0,032 м
Діаметр патрубку для виходу розчину і води приймаємо такий самий як і для входу.
3.3. Гідравлічний розрахунок
Розрахунок проводять для визначення потужності насосів та встановлення оптимального режиму роботи апарату. Потужність, необхідну для переміщення теплоносія через апарат, Вт, визначимо з формули:
N = ; (3.3.1.)
де V -об'ємні витрати рідини, м³/с;
ΔP – перепад тисків в апараті, Па;
- к.к.д. насосу.
Гідравлічний опір апарату складається з опору тертя ΔPі місцевих опорів ΔP. Отже, повний гідравлічний опір:
; (3.3.2.)
де - коефіцієнт гідравлічного тертя;
L – загальна довжина труби, м;
d – діаметр труби, м;
- коефіцієнт місцевого опору;
w – швидкість руху теплоносія, м/с;
- густина теплоносія, кг/м³.
При турбулентному русі в гідравлічно гладких трубах (Re = 4*10³…10):
= ; (3.3.4.)
= = 0,023
Обчислюємо суму коефіцієнтів місцевих опорів в апараті (наближено):
= 1,5*(n-1) =1,5*(59-1) = 87
Тоді ΔP = (0,023*=41760,1 Па;
Потужність приводу насосу цукрового розчину складе :
N = =22,9Вт;
3.4. Розрахунок теплової ізоляції
Теплова ізоляція – один із основних факторів, які зменшують втрати теплоти і зберігають паливо.
Товщина ізоляції повинна бути такою, щоб температура на Ії поверхні була не більшою за 50 ˚С.
tр = 45˚C
tр =21˚C
Середня температура рідини, яку охолоджують:
t=0,5*( t΄с + ) = 0,5*(45+21) = 33˚С
В зв’язку з тим, що середня температура розчину 33˚С ми не будемо влаштовувати на апарат теплову ізоляцію.
Товщина ізоляції:
; (3.4.1.)
де - теплопровідність ізоляційного матеріалу, Вт/(м*К);
t, t, t- температура відповідно в апараті, на поверхні ізоляції та повітря, що оточує апарат, ˚С;
- сумарний коефіцієнт тепловіддачі від стінки до повітря, Вт/(м²*К);
); (3.4.2.)
В зв’язку з тим, що середня температура розчину 25,5˚С ми не будемо влаштовувати на апарат теплову ізоляцію.
3.5.Технікo- економічний розрахунок
Техніко-економічний розрахунок теплообмінників дозволяє знайти оптимальні умови роботи апарату з урахуванням капітальних витрат, амортизації обладнання і експлуатаційних витрат.
На інтенсивність теплообміну впливає в першу чергу швидкість руху рідини в теплообміннику. З Ії зростанням підвищується коефіцієнт теплопередачі, зменшуються поверхня теплообміну і капітальні витрати на виготовлення апарату, віднесені до одного року роботи апарату (амортизаційні витрати). Разом з тим збільшення швидкості руху рідини призводить до підвищення гідравлічних опорів і витрат енергії на їх подолання. Внаслідок цього зростає вартість електроенергії, спожитої за рік електродвигуном, який приводить в дію насос для прокачування рідини через теплообмінник, а відповідно, і експлуатаційні витрати.
Оптимальна швидкість руху рідини повинна відповідати мінімуму функції:
К= К+ К; (3.5.1.)