Сторінка
4
3. Методи перестрахування
Для досягнення поставленої мети страхова компанія використовує певні форми і методи перестрахувального захисту. В процесі розвитку перестрахувальних операцій сформувалися види перестрахувальних договорів. За методами виділяють перестрахування пропорційне і непропорційне.
Пропорційне перестрахування будується на основі розподілу відповідальності (пропорційно розподіляються між сторонами відповідальність, премії і страхові відшкодування), а непропорційне — на основі очікуваних збитків. В останньому випадку участь перестраховиків у збитку актуальна лише після того, як цедент проведе виплату заздалегідь обумовленої певної частки (пріоритет).
Пропорційні договори передбачають, що відповідальність за ризиком, яка підлягає передачі в перестрахування, розподіляється між страховиком і перестраховиком пропорційно, що передбачає пропорційну участь пере-страховика і цедента у всіх оригінальних ризиках, преміях і збитках. Розрізняють такі види пропорційного перестрахування: квотні, ексцедентні і квотно-ексцедентні. За умовами договору квотного перестрахування компанія передає в перестрахування в узгодженій з перестраховиком частці всі без винятку прийняті на страхування ризики з певного виду страхування чи групі суміжних страхувань. Частка участі в перестрахуванні виражається у відсотку від страхової суми, але можливе й обумовлення конкретною величиною (квотою). Крім того, в договорах цього виду для різних класів ризику за бажанням перестраховика встановлюються верхні межі (ліміти) відповідальності перестраховика. Перестраховик отримує відповідну частку премії і в такій же частці бере участь у відшкодуванні шкоди, завданої в результаті настання страхового випадку, незалежно від розмірів цього збитку.
Договори квотного перестрахування прості у виконанні, особливо для цедента. Цедент передає перестраховику частку одержаних за певний проміжок часу страхових платежів, залишаючи собі комісійну винагороду за передачу ризику, що було обумовлено при укладенні договору перестрахування.
Так само відбувається і регулювання збитків. Відповідно до одержаної частки участі в ризиках перестраховик передає цеденту пропорційну частину відшкодування, виплаченого за нього застрахованим. Інакше кажучи, страхові виплати розподіляються між учасниками перестрахування у такій самій пропорції, в якій між ними була розподілена страхова сума. Здебільшого перестраховик бере участь у витратах цедента з розрахунків зі страхувальником.
Квотне перестрахування, зменшуючи ризик цедента з усіх договорів, які передані в перестрахування, все ж не дає знизити ризик інших договорів страхового портфеля. Найбільше квотні договори використовуються при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів і при страхуванні автокаско.
Договір ексцедентного перестрахування є складнішим видом пропорційного перестрахування. Воно застосовується у тому разі, коли застраховані ризики суттєво відрізняються за страховою сумою. Укладаючи договір ексцедентного перестрахування, партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику. З цією метою аналізують статистичні дані й проводять актуарні розрахунки. Максимум власної участі страховика називається ексцедентом.
Перевищення страхових сум за встановлений рівень (ліміт) власної участі страховика в покритті ризику передається в перестрахування одному або кільком перестраховикам. Таке перевищення страхових сум ризику, переданих у перестрахування, називається надбанням ексцедента.
Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, які перестраховик зобов'язаний прийняти з покриття. Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента.
При укладанні договору ексцедентного перестрахування виключаються будь-які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля числу часток власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаються перестрахованими. Відсоток перестраховки буде тим більший, чим вища страхова сума для даного ризику. Такий вид перестрахування передбачає встановлення "абсолютного власного утримання" компанії цедента, в межах якого цедент сам несе відповідальність з усіх ризиків з розміром страхової суми, меншої або рівної власному утриманню до певного ліміту відповідальності у відповідній пропорції за всіма ризиками, страхові суми за яким перевищують розмір власного утримання компанії цедента.
Отже, можемо зробити висновок, що перестрахування на базі ексцедента суми полягає в тому, що страхувальник повністю бере на себе відповідальність за відшкодування шкоди в межах усієї страхової суми по застрахованому об'єкту, але ексцедент, тобто перевищення страхової суми над власним утриманням страховика, передається перестрахувальнику.
На практиці часто квотний договір і договір ексцедента суми застосовують комбіновано. Страховик таким чином прагне, як правило, отримати перестрахувальний захист із найнебезпечніших ризиків.
Зміст квотно-ексцедентного договору полягає у поєднанні двох договорів квотного й ексцедентного та передбачає встановлення ексцедента залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. Портфель такого виду страхування перестраховується квотна, а перевищення сум страхування ризиків понад встановлену квоту (норму), в свою чергу, підлягає перестрахуванню на принципах ексцедентного договору.
Інші реферати на тему «Страхування»:
Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники, визначення страхового тарифу та страхового внеску
Технології введення даних в інформаційних системах фінансових установ
Уряд захищає інвесторів та кредиторів
Місце страхування у житті цивілізованої людини
Страховий захист дітей від нещасних випадків. Умови страхування