Сторінка
1

Визначення медико-екологічних ризиків в проблемі екологічного страхування

Проблема нової моделі державного устрою в Україні потребує сьогодні впровадження додаткових заходів щодо соціальної, правової, медико-екологічної захищеності населення від ризиків перебудовчого процесу. Разом з тим увага повинна зосереджуватися не тільки на вирішенні сьогоденних проблем, і на перспективних. Мова в першу чергу йде про підтримання його навколишнього природного середовища та динаміки демографічних процесів в окремих регіонах і в державі в цілому. Дійовим поштовхом для ефективного вирішення зазначених проблем повинно стати впровадження в нашій державі засад екологічного страхування. Його важливість є сьогодні надзвичайною виходячи з таких причин.

По-перше, під час становлення України як незалежної держави була демонтована стара система контролю за станом безпеки у різних сферах життя і в першу чергу за негативним впливом на здоров’я людини і довкілля, що його оточує. Зазначена система контролю була, у деякій мірі, заформалізована, однак функціонувала на оптимальних “моніторингових” принципах. Тобто здійснювався цілеспрямований контроль за станом здоров’я основної маси населення (професійний огляд). Згідно з ним проводилась оцінка результатів професійних оглядів і приймалися рішення щодо оздоровлення оглянутих. А також стосовно пом’якшення негативного впливу на здоров’я конкретної людини.

Після становлення нової системи контролю за станом здоров’я людини і безпеки на виробництві, вона була відтворена не в повній мірі. І тому в нашій країні на нинішньому етапі не забезпечується ефективна робота всього механізму щодо комплексного контролю за якістю здоров’я людини, безпекою умов її праці та прийняття оперативних рішень по усуненню виявлених недоліків.

По-друге, вихід з державної власності ряду підприємств не дозволяє централізовано здійснювати на них контроль за ризиками та підтримуванням якості здоров’я працюючих і безпеки їх праці. Тому вирішення проблеми повинно лежати у двох площинах. Це, з одного боку, розширення можливостей державного впливу щодо підтримання ефективних заходів на зменшення ризиків у виробничій сфері. З іншого – забезпечення економічних важелів позитивного впливу на показники ризику незалежно від форм власності підприємств.

Поряд з цим зараз є визначені фонові показники ризику щодо здоров’я населення, включаючи смертність в Україні. Отримані результати розрахунків показали, що останнє десятиріччя показники сумарної смертності населення мають тенденцію до зростання і дещо стабілізуються у 1995-1996 рр. Значення середнього ризику становить 1,62х10-3.

Також були здійснені роботи по визначенню структури фонових ризиків. Зазначена структура представляється п’ятьма умовними групами. Це дозволяє фахівцям з екологічного страхування більш чітко визначати найбільш значимі тенденції, які формуються причинами, що впливають на загальні показники смертності в Україні.

Аналіз зазначених груп ризиків вказує на те, що абсолютна більшість причин випадків смерті напрямку залежить від: - соціального клімату, в якому формується у пересічного громадянина України загальне ставлення до свого життя; - безпеки у побуті і на виробництві. Тобто зосередження уваги на подоланні зазначених соціально-економічних проблем може принести позитивний ефект в суспільстві і створити передумови для суттєвого розширення ринку екологічного страхування. В свою чергу для прийняття ефективних рішень може бути в нагоді шкала ризиків щодо здоров’я людини.

Проте, мова поки що йшла відносно такого грубого критерію небезпеки як смертність населення. В той же час держава втрачає також за рахунок інвалідизації населення, підвищення захворюваності за рахунок екологічних чинників, генетичних вад тощо.

Отже, спектр індикаторів екологічного ризику може бути більш широким.

Слід зазначити, що, незважаючи на те, що мова про шкідливу роль стану навколишнього середовища, катастрофічне явище об’єктів виробництва ведеться вже багато часу, однак кількісний показник втрат і рівня небезпеки залишається не визначеним.

Вже ні у кого не виникає сумніву, що інтегруючим показником небезпеки стану екологічних систем для людей є ризик пошкоджуючої дії.

Проте, впровадження зазначеного критерію затримується в зв’язку з відсутністю державної політики в цьому відношенні, а також невизначеністю стратегічних планів дій МОЗ України і Мінекології та збереження природних ресурсів України, які відповідають за стан здоров’я населення та якість довкілля.

Досвід фахівців ІГМЕ засвідчує, що саме показник ризику дозволяє об’єктивно підійти до визначення пріоритетних чинників довкілля. Наприклад, у місті, чи окремому регіоні спостерігається перевищення ГДК в 4 рази для діоксиду сірки та бенз/а/пірену. Але, якщо таке перевищення ГДК діоксиду сірки обумовлює ризик розвитку бронхітів на рівні 7 випадків на 100 тис. населення, то таке ж перевищення ГДК бенз/а/пірену обумовлює ризик розвитку раку легень – 5 випадків на 100 тис. Отже, при одному і тому ж рівні забруднення небезпека бенз/а/пірену значно вища.

Такий підхід дозволяє робити різні висновки для окремих територій, районів тощо.

Але для вирішення проблеми екологічного страхування є ще один, майже не розроблений для нашої країни аспект – віковий.

При вирішенні економічних питань страхування ризик для окремих вікових груп буде різним, при цьому його диференціювання виступає окремим самостійним питанням. Але для його розв’язання необхідно знайти межу між ризиком для здоров’я і ризиком для екологічного страхування. Вірогідно, рівень ризику для здоров’я має бути більш жорстким.

Аналізуючи перспективи щодо можливостей суттєвого зниження ризиків у переважній частині сфер життєдіяльності пересічного громадянина України, слід відзначити два шляхи.

Перший, що носить адміністративну природу. А другий – чи не найважливіший шлях у справі зменшення зазначених ризиків є екологічне страхування, яке може виконувати ряд важливих функцій. Це суто економічний шлях вирішення проблеми. Саме страхування на Заході розглядається як ефективний засіб зменшення ризиків як у виробничій сфері, так і безпосередньо у житті пересічних громадян. З страхуванням пов’язується: - захист робітників на виробництві від небажаних випадків; - захист підприємців від економічних втрат і зосередження їх уваги на безпеці виробництва; - соціальний захист населення, що реалізується через програми соціального забезпечення, відвернення чи ліквідацію аварій. Негативних наслідків тощо.

Страховим механізмом досягається декілька цілей. По-перше, концентруються кошти безпосередньо на переоснащенні безпечного виробництва, реалізацію заходів по охороні здоров’я працюючих, а також на компенсацію збитків щодо відновлення здоров’я особам, які постраждали. По-друге, при страхуванні значно зростають вимоги та посилюється контроль за потенційно небезпечними видами діяльності. Все це дозволяє підвищити суспільну довіру до екологічного страхування і, відповідно, покращити соціальний клімат в державі.