Сторінка
2
- Методика Тейлора – визначення рівня домагань;
- Методика Ю.Роттера. Локус – контроль.
- Методика МІЦО – визначення ціннісних орієнтацій;
- Методика Д.Голланда – опитувальник професійної спрямованості (ОПС);
- Методика В.Століна, С.Пантєлєєва. Тест – опитувальник самоставлення.
5. Строк проведення.
Психолого – педагогічний статус десятикласника.
Психологічні параметри шкільного статусу учня | Психолого – педагогічні вимог до навчання, поведінки і спілкування учня. |
1.1 Довільність психічних процесів |
1. Здатність до свідомого самообмеження в постановці і реалізації визначених значущих цілей |
2. Планування діяльності в відповідності з її об’єктивною значимістю | |
3. Здатність передбачати наслідки досягнення тих чи інших цілей | |
4. Здатність визначити ресурси, необхідні для досягнення цілі і оцінювати їх реальну наявність. | |
5. Використання раціональних способів навчальної і інших видів діяльності. | |
1.2 Розвиток мислення |
1. Освоєння методів теоретичного, творчого мислення |
2. Використання дослідницьких методів в навчанні | |
1.3 Сформованість важливих навчальних дій |
1. Виділення суттєвих і несуттєвих ознак, понять, що вивчаються |
2. Оперування всією системою даних навчального завдання | |
3. Орієнтація на всю систему вимог навчального завдання. | |
4. Вміння оцінювати предмет, що вивчається з різних сторін. | |
5. Вміння змінювати стратегії, гіпотези в процесі розв’язання навчальної проблеми. | |
1.4.Розвиток мови |
1. Багатий досвід усного мовлення. |
2. Використання мови, як інструменту мислення (володіння складнопідрядними конструкціями конструкціями в усному мовленні і на письмі, зв’язне викладення своїх ідей, використання доказів). | |
3. Грамотність і багатий словниковий запас усного мовлення. | |
1.5 Розвиток тонкої моторики |
1. Зрозумілість письма |
2. Акуратність оформлення письмових робіт. | |
3. Схильність до різних видів ручної праці | |
1.6 Розумова працезатність |
1. Збереження навчальної активності і працездатності вподовж всього уроку. |
2. Перевага швидкому темпу роботи | |
3. Вміння працювати в єдиному темпі з усім класом | |
4. Адаптація до навчальної нагрузки. | |
2. Особливості поведінки і спілкування школярів | |
2.1 Взаємодія з ровесниками |
1. Включеність в довірливі, емоційні стосунки з ровесниками |
2. Позитивна позиція в групі ровесників. Вміння співпрацювати з ровесниками в навчальній і позанавчальній діяльності. | |
3. Здатність до глибоких і тривалих емоційних прихильностей | |
4. Включеність в широку соціальну систему контактів (розширення соціального простору), активність в формуванні нового соціального простору. | |
2.2 Взаємодія з вчителями |
1. Включеність в особистісне спілкування з педагогами |
2. Здатність встановлювати ділові, партнерські стосунки з дорослими | |
2.3 Дотримання соціальних і етичних норм |
Прийняття і дотримання класних і шкільних соціальних і етичних норм |
2.4 Поведінкова саморегуляція |
1. Здатність довго підпорядковувати поведінку поставленій цілі |
2. Вміння стримувати емоції, надавати їх вираженню передбачуваний характер | |
3. Моральна регуляція поведінки | |
4. Вміння поводитися відповідально | |
5. Здатність приймати відповідальні рішення, що стосуються іших людей | |
2.5 Активність і незалежність |
1. Впевнена автономна поведінка |
2. Активність і ціленаправленість в пізнавальній і соціальній діяльності | |
3. Особливості мотиваційної сфери. | |
3.1 Наявність і характер навчальної мотивації |
1. Інтерес до основ наук, методів теоретичного мислення |
2. Розвинутий мотив самоосвіти, пов’язаний з життєвими перспективами і самовиховання | |
3. Прагнення до аналізу індивідуального стилю своєї навчальної діяльності | |
4. Мотиваційна вибірковість інтересів, обумовлена вибором професії | |
3.2 Стійкий емоційний стан (рівень тривожності) |
Відсутність виражених протиріч між: |
- вимогами дорослих і можливостями (потребами) старшокласника; | |
- вимогами сім’ї і референтної групи ровесників; | |
- вимогами референтної групи і можливостями (потребами) старшокласника; | |
- можливостями і бажаннями (потребами) старшокласника. | |
4. Особливості системи відносин старшокласника до світу і самого себе | |
4.1 Стосунки з ровесниками |
1. Емоційно – позитивне сприймання старшокласниками системи своїх взаємовідносин з ровесниками: суб’єктивна включеність в емоційні, довірливі взаємостосунки. |
2. Сприймання свого статусу в групі як позитивного і задоволення ним | |
3. Суб’єктивне включення в широку систему соціальних відносин | |
4.2 Стосунки з педагогами |
Емоційно – позитивне сприймання старшокласником системи своїх стосунків з вчителями і батьками: сприймання цих стосунків як вагомих, довірливих, але зберігаючих його автономність. |
4.3 Відношення до значимої діяльності |
1. Збагачення особистісним змістом як соціального, так і пізнавального мотивів діяльності. |
2. Включення навчальної діяльності і відношення до неї в більш широку систему професійних взаємовідносин і переваг. | |
4.4 Відношення до себе |
1. Позитивна “Я-концепція”, стійка адекватна самооцінка. |
2. Орієнтація на майбутнє | |
3. Суб’єктивне відчуття адекватності своєї поведінки і емоційних реакцій |