Сторінка
3
Психолого – педагогічний статус восьмикласника.
Психологічні параметри шкільного статусу учня | Психолого – педагогічні вимоги до навчання, поведінки і спілкування учня |
1. Пізнавальна сфера | |
1.1 Довільність психічних процесів |
1. Вибіркова пізнавальна активність в відповідності з навчальними інтересами. |
2. Здатність довільно запам’ятовувати, зосереджуватися і підтримувати увагу. | |
3. Здатність до розподілу уваги між кількома видами навчальної діяльності | |
4. Самостійне планування різних видів навчальної і позанавчальної діяльності | |
5. Здатність до організації умов для самостійного одержання знань, що виходять за межі шкільної програми | |
1.2 Розвиток мислення |
Сформованість понятійного мислення: використання в навчанні формальних логічних операцій (абстрагування, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, порівняння). |
1.3Сформованість найважливіших навчальних дій |
1.Виділення суттєвих і несуттєвих ознак в поняттях, що вивчаються |
2.Оперування всією системою даних навчального завдання | |
3. Орієнтація на всю систему вимог навчального завдання. | |
4. Здатність розглядати предмет, що вивчається з різних сторін | |
5. Здатність змінювати стратегію, гіпотезу в процесі вирішення навчальної проблеми | |
1.4 Розвиток мови |
1. Багатий досвід усного мовлення |
2. Використання мови, як інструменту мислення (володіння складнопідрядними конструкціями в усному і писемному мовленні, зв’язне викладання своїх ідей, використання доказів). | |
3. Грамотність і багатий словниковий запас усного мовлення | |
1.5 Розвиток тонкої моторики |
1. Зрозумілість письма |
2. Акуратність оформлення письмових робіт | |
3. Здатність до різних видів ручної праці | |
1.6 Розумова працездатність і темп навчальної діяльності |
1. Збереження навчальної активності впродовж всього уроку |
2. Адаптація до навчального навантаження | |
3. Здатність працювати в єдиному темпі з усім класом | |
4. Надання переваги швидкому темпу роботи | |
2. Особливості поведінки | |
2.1 Взаємодія з ровесниками |
1. Включеність у внутрішньогрупове спілкування з ровесниками |
2. Стійка позитивна позиція в групі ровесників, здатність до співпраці з однокласниками під час навчання і в позашкільній діяльності | |
3. Здатність до глибоких і тривалих емоційних прихильностей | |
2.2 Взаємодія з педагогами |
Включеність в особистісне спілкування з викладачами. Вміння проявляти симпатію стосовно дорослих |
2.3 Дотримання соціальних і етичних норм |
Приймання і дотримання класних і шкільних соціальних і етичних норм |
2.4 Поведінкова саморегуляція |
1. Вміння довго підпорядковувати свою поведінку поставленій цілі |
2. Вміння стримувати емоції, надавати їх вираженню виважений характер | |
3. Моральна регуляція поведінки | |
4. Вміння поводитись відповідально | |
2.5 Активність і незалежність |
Активність, самостійність і цілеспрямованість в пізнавальній і соціальній діяльності |
3. Особливості мотиваційної сфери | |
3.1 Наявність і характер навчальної мотивації |
1. Інтерес до способів одержання знань |
2. Вміння ставити і досягати конкретних цілей в самоосвіті | |
3. Інтерес до знань, що виходять за межі шкільних | |
4. Інтерес до самостійних форм навчальної діяльності | |
5. Вміння ставити “гнучкі” і перспективні цілі освіти і самоосвіти. | |
6. Інтерес до використання результатів навчальної роботи в соціально значимих формах діяльності. | |
3.2 Стійкий емоційний стан (рівень тривожності) |
Відсутність виражених протиріч між: |
- вимогами школи (вчителя) і батьків; | |
- вимогами дорослих і можливостями підлітка; | |
- вимогами сім’ї і референтної групи однолітків; | |
- вимогами референтної групи і можливостями підлітка | |
4. Особливості системи відносин школяра до світу і самого себе | |
4.1 Відносини з ровесниками |
Емоційно позитивне сприйняття підлітком системи своїх взаємостосунків з ровесниками; суб’єктивна включеність в стосунки, сприйняття свого статусу в групі як позитивного і задоволеність ним |
4.2 Стосунки з вчителями |
Емоційно – позитивне сприймання підлітками системи своїх стосунків з вчителями і батьками: сприймання цих стосунків як позитивних, довірливих, але при цьому зберігається автономність підлітка. |
4.3 Відношення до значимої діяльності |
Навчання виступає для підлітка як смислоутворюючий мотив |
4.4 Відношення до себе |
Позитивна “Я-концепція”, стійка адекватна орієнтація на майбутнє, суб’єктивне відчуття адекватності своєї поведінки і емоційних реакцій |