Сторінка
1
Дана тема є досить складною для висвітлення: можна погоджуватися з тим, що молодь морально занепадає останнім часом, можна не погоджуватися з цим. На мою думку в будь-які часи дорослі били в набат і проголошували моральний занепад молодшого покоління. Так було в 60-ті в США та в Західній Європі, коли дорослі волали про те, що хіппі заполонили світ і тягнуть суспільство в безодню, так було наприкінці розвалу Радянського Союзу, коли говорили про те, що молодь цікавлять тільки “одяг”, “техніка” та розваги. Говорять про це і зараз, що молодь на межі повної деградації і тому подібне.
Так, частково можна визнати те, що велика частина молодих людей йде зараз не по найкращому шляху: віддалися бездумним розвагам, закинули навчання, вживають спиртні напої та палять цигарки, ще частина з них поринула у світ комп’ютерної реальності чи не виходять за гральних автоматів. Але велика заслуга у цьому, на мою думку, наших дорослих, які останнім часом досить сильно захопилися зароблянням грошей та грою в політику і забули про молодіжне середовище.
Якщо розглянути загальноукраїнську картину, то можна побачити, що на сьогоднішній день практично не існує реальних молодіжних та дитячих проблем, які б залучали молодь до цікавих і потрібних справ. Візьмемо для прикладу різноманітні гуртки. В минулому таких гуртків було чимало, більшість з них були безкоштовні і доступні кожному. Сьогодні держава практично не фінансує подібні гуртки, а якщо такі і є, то матеріально-технічна база їх настільки зубожіла, що зацікавити молодь нею досить важко.
Сучасне життя підпорядковане ринковим відносинам, тому таким гурткам чи бібліотекам зараз важко вижити без підтримки зі сторони держави. Україна потрапила з одних економічних та соціальних умов у зовсім інші, це, безумовно, відбилося на всіх сторонах життя, у тому числі і на духовному стані молоді.
Більшість молодіжних та дитячо-юнацьких загальнодержавних програм залишаються тільки красивими лозунгами та планами на майбутнє на папері. Комітети по справах молоді не спроможні на сьогоднішній день організувати масове залучення молоді до загальнонаціональних справ, оскільки останніх практично не існує, а якщо існують, то не складають для молоді інтересу.
Також значна частина молодіжних проблем зумовлена тим, що на сьогоднішній день досить сильно шкутильгає виховна робота в школах. Життя краще за будь-якого забідованого буднями педагога привчає молодь до шкідливих звичок, орієнтує її на цінності, які далекі від моральних ідеалів. Фізична сила і сила грошей – головні орієнтири сьогоднішнього дорослого життя, які мимоволі стають орієнтирами і підлітків та молоді.
Однак не все так погано у нашому домі. Є серед молодих людей і такі, які не забувають про загальнолюдські цінності, так, частина молодих людей є членами різноманітних молодіжних організацій чи товариств, політичних угруповань, які на молодіжному рівні вирішують різноманітні проблеми: екологічні, допомогу обездоленим, згуртуванням націй тощо.
Досить велика частина молодих людей займається серйозно навчанням, планують у майбутньому стати науковцями, приймають участь в різноманітних олімпіадах, наукових семінарах для школярів та студентів, прагнуть зробити щось корисне для свого народу, для людства в цілому.
Частина молоді цікавиться мистецтвом, літературою, мандрівками тощо. Велике значення приділяють розвитку особистих якостей, які в дорослому житті можуть їм знадобитися. Організація “Пласт”, наприклад, займається фізичним, духовним та національним вихованням усіх, хто вирішив ввійти до її рядів. Багато молоді цікавиться спортом, ходять на спортивні гуртки, фізично працюють над собою. Яскравий приклад такої молоді – Яна Клочкова, яка є яскравим представником сучасної української молоді.
Звісно, сьогоднішня молодь – є проблемною молоддю. Але не більш проблемною, ніж молодь 60-х чи 80-х. Тобто, не може йти мова про повний моральний занепад молоді. Так, молодь сучасної незалежної України відрізняється від молоді радянських часів, у неї інші вожді та інші цілі, але дуже багато залежить сьогодні від дорослих, вони вибудовують орієнтири куди йде молодь і чого вона прагне. Школа, сімя, держава – ось головні вихователі сучасної молоді. І, як казали в свій час, видатні мудреці “немає поганих учнів, є погані вчителі”. Тож говорячи про “поганість” молоді, нашим дорослим слід подивитися на самих себе і поцікавитися “Що я зробив для того, щоб сучасна молодь була кращою?”.
Завантажити реферат