Сторінка
8
Крім спекулятивних операцій спекулянти здійснюють на ринку різні види ризикового та безризикового арбітражу. Здійснення арбітражу приводить до вирівнювання цін на активи на різних ринках і до встановлення паритетних цін на взаємопов'язані активи. Арбітраж у багатьох випадках дає змогу спекулянтам отримати прибуток без ризику і не потребує початкових інвестицій.
Прикладом безризикового арбітражу може бути купівля акцій міжнаціональної корпорації в одному регіоні за нижчою і продаж в іншому регіоні за вищою ціною. Із-за недосконалості та недостатньої інтегрованості ринків на сьогодні такі операції приносять стабільний прибуток.
Ризиковий арбітраж переважно пов'язаний із трансформаціями акціонерного капіталу: банкрутством, злиттям, поглинанням, реорганізацією. Наприклад, компанія А прогнозує придбати компанію В. Інформація про те, що в процесі придбання акції В будуть викуповуватись корпорацією А за ціною 50 гр. од., впливає на ціну акцій корпорації В. У цей момент їх ціна на ринку становить 40 гр. од., а після оголошення про придбання — підвищується до 45 гр. од. Інвестор, який придбає акції В за ціною 45 гр. од., а потім передасть компанії А за ціною 50 гр. од. отримає прибуток у розмірі 5 гр. од. на акцію. Ризик, який супроводить таку операцію, полягає в тому, що придбання корпорації В корпорацією А може не відбутися.
Ще одним прикладом ризикового арбітражу є придбання корпорацією Б корпорації С з умовою обміну акцій С на акції Б. Припустимо, що під час оголошення про придбання ринкова ціна акції Б дорівнює 30, ціна акції С — 26 гр. од. Якщо співвідношення цін на ринку не зміниться і придбання корпорації відбудеться, посередник, купуючи акції С з наступним обміном на акції Б, отримає прибуток у розмірі 4 гр. од. з кожної акції. Серед ризиків, що супроводять цю операцію, є ризики того, що купівля корпорації не відбудеться або ціни на акції корпорацій Б і С зміняться так, що операція обміну акцій стане збитковою.
Залежно від того, яку стратегію реалізують спекулянти на ринку, їх поділяють на "биків", хто грає на підвищення цін, та "ведмедів", хто грає на зниження цін. Гра на підвищення полягає в купівлі цінних паперів і в наступному їх продажу. При правильному прогнозі щодо підвищення цін це купівля за нижчою ціною, продаж за вищою і отримання прибутку. При неправильному прогнозі це купівля за вищою ціною, продаж за нижчою й зазнавання збитків.
Гра на зниження полягає в позичці цінних паперів і негайному їх продажу на ринку. При наступному зниженні цін такі самі цінні папери купуються дешевше і повертаються їх власнику. Як і гра на підвищення, гра на зниження при правильному прогнозі приводить до одержання прибутку, при неправильному — до зазнавання збитків.
Залежно від того, на якому часовому проміжку спекулянти проводять свої операції, їх поділяють на скальпе рів, одноденних та позиційних трейдерів.
Скальперами (akalper) називають професійних торговців, які грають на мінімальних коливаннях цін і отримують дохід за рахунок великих обсягів угод. Як правило, скальпери реалізують біржові контракти через кілька хвилин чи годин після їх купівлі. Часто це оптові торговці, які укладають угоди з іншими брокерами. Скальпери рідко переносять свою позицію на наступний день і грають на коливаннях цін протягом однієї торгової сесії.
Одноденний трейдер (day trader), як і скальпер, утримує ринкову позицію протягом торгової сесії і рідко залишає позицію до наступного робочого дня. Більшість денних торговців — члени біржі. Однак утримувати позицію протягом дня можуть і інвестори, які не беруть безпосередньої участі в торгах, а здійснюють операції через фінансових посередників. Оскільки позиція одноденного трейдера на наступний день не переноситься, йому немає потреби відволікати кошти на підтримку відкритої позиції та вносити необхідні види маржі.
Позиційний трейдер (position trader) займає позицію за строковою угодою і потім утримує її протягом певної кількості днів, тижнів чи місяців. У разі правильного прогнозу руху цін на ринку може отримувати значні прибутки.
Незалежно від того, на якому часовому проміжку реалізують свої стратегії посередники, тих, хто будує свої стратегії на основі тимчасових змін цін на активи, називають спредерами. Спредери вивчають закономірності й взаємозв'язок цін на активи в різні періоди року і прогнозують їх на майбутні періоди. З допомогою аналізу та побудованому на ньому прогнозі спредери визначають максимальну різницю в цінах і у разі зростання цієї різниці вступають у біржову гру. Прикладами стратегій, що реалізуються спредерами на ринку, можуть бути купівля-продаж контрактів на один актив, але на різні терміни поставки, на один актив, але на різних біржах, на різні, але споріднені активи.
Прикладом спреду на ринку ф'ючерсів є купівля одного ф'ючерс-ного контракту й одночасний продаж іншого, пов'язаного з першим, контракту, наприклад, купівля ф'ючерсу на трьохмісячний фінансовий актив з датою поставки в березні за ціною 103,50 гр. од. і продаж ф'ючерсу на той самий актив з датою поставки в червні за ціною 103,00 гр. од. При цьому дилер спекулює не абсолютними цінами на той чи інший ф'ючерсний контракт, а зміною різниці в цінах між ними. Цю різницю між цінами ближнього і дальнього ф'ючерсів називають величиною спреду. Вважають, що дилер купує спред, якщо він купує ближній ф'ючерс і продає дальній, і продає спред, якщо він продає ближній ф'ючерс і купує дальній.
Безготівкові розрахунки платіжними картками
Перші платіжні картки почали використовувати в 40-х роках XX ст. у США. В Україні ринок платіжних карток почав розвиватись лише з 1996 p., коли провідні вітчизняні банки вступили до міжнародних платіжних систем Visa International та Europay International.
З допомогою банківської платіжної картки та відповідно відкритого карткового рахунка власник картки може здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. При проведенні операцій за допомогою платіжної картки на картковому рахунку (картрахунку), відкритому в уповноваженому банку, відбувається відповідний рух коштів. Ідентифікування власника картки, що унеможливлює використання картки іншою особою, забезпечується нанесенням на картку номера, терміну дії картки, реквізитів власника тощо.
Завантажити реферат