Сторінка
1

Податковий кредит: відповідність дефініції суті явища

У наших попередніх публікаціях [1] ми вже піднімали питання про невідповідність термінології, яка використовується у податковому законодавстві та практиці оподаткування, суті явищ, що відображають ті чи інші категорії та поняття. Зокрема, йшлося про „акцизний збір". У межах даного дослідження, увагу зосередимо на питанні: чи відображає зміст терміну „податковий кредит" з ПДВ суть явища, яке він означає.

На думку Рибака С.А. та Лазебник Л.Л., у наукових розробках, зокрема, з фінансової проблематики, термінологія інколи використовується не зовсім коректно, має місце підміна понять. Категоріальна невизначеність призводить до хиткості теоретичних основ формування фінансової складової державної макроекономічної політики, а недосконалість теорії ускладнює визначення переліку ефективних інструментів і механізмів її реалізації [2, c. 34-35].

Відповідно до теоретичних положень фінансової науки (таблиця 1), податковий кредит не передбачає зменшення податкового зобов'язання. Однак, щодо податку на додану вартість термін „податковий кредит" на практиці означає суму, на яку можна зменшити податкові зобов'язання платника. Тут слушно нагадати, що на початку становлення податкових систем країн СНД, термін „податковий кредит" застосовувався не до ПДВ, а до податку на прибуток підприємств і дійсно означав відстрочку сплати податку.

Таблиця 1.

Визначення понять „кредит" і „податковий кредит" у фінансовій теорії та податковому законодавстві

Податковий кредит з податку на додану вартість не відповідає суті категорії кредит та принципам кредитування, таким як: цільове призначення, строковість надання коштів, поверненість позичальником коштів кредитору, забезпеченість позички, платність користування позиченими коштами.

Отже, можна стверджувати, що те явище, яке у вітчизняному податковому законодавстві прийнято називати податковим кредитом з ПДВ, насправді не несе у собі ознак кредитної операції взагалі та по суті не є податковим кредитом.

Науковці Луніна І.О. та Соколовська А.М., звертаючи увагу на недостатню відпрацьованість категоріального апарату, за допомогою якого описується система податкових пільг, дійшли до висновку, що фактично вид пільг, що отримав в Україні назву „податковий кредит", прийнято називати податковою знижкою [5, c. 16, 18].

Звичайно, підібрати оптимальну назву не просто. На сьогодні застосовуються такі назви: податкові вирахування („налоговые вычеты" - в Росії [6]), зменшення податкового зобов'язання (Шоста Директива ЄС [7]). Якщо ж взяти антонім до слова „зобов'язання" - це „право", то оскільки є податкове зобов'язання, має бути передбачене і податкове право.

Проаналізувавши визначення податкового кредиту з ПДВ у фінансово-довідковій літературі та працях економістів, можна зробити наступні висновки:

1. У більшості джерел науково-довідкової літератури автори, даючи визначення податкового кредиту, дублюють положення чинного законодавства.

2. Термін „податковий кредит" з ПДВ не відображає суті явища, для якого він слугує назвою.

З метою усунення розбіжностей між положеннями фінансової теорії та чинного податкового законодавства України, можемо запропонувати наступні варіанти термінів для означення суми, на яку платник має право зменшити своє податкове зобов'язання: „податкове право з ПДВ", „зменшення податкового зобов'язання з ПДВ", „податкові вирахування з ПДВ".

Література:

1. Пислиця А.В. Дискусійні питання категоріального-поняттєвого апарату у сфері справляння акцизного збору // Materiály IV mezinárodní vědecko-praktická konference «Vědecký potenciál světa - 2007». - Díl 1. Ekonomické vědy: Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o - 96 stran. - S. 20-23.

2. Рибак С.О., Лазебник Л.Л. Таксономія дефініцій фінансової сфери // Економічна теорія. - 2007. - № 2. - С. 34-45.

3. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 4-те вид., випр. та доп. - К.: Т-во „Знання", КОО; Л.: Вид-во Львів. банк. ін-ту НБУ, 2002. - 566 с.