Сторінка
2

Закарпатська область – економічний потенціал району

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення відповідно до цього Закону податкових і митних пільг для суб’єктів підприємницької діяльності, які уклали договір з місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту.

Пріоритетними для інвестування залишатимуться лісопромисловий комплекс, легка промисловість, електроенергетика, агропромисловий та туристично-рекреаційний комплекси, інші галузі.

Метою створення спеціальної економічної зони “Закарпаття” є розробка і реалізація програми подальшого розвитку економіки області в перехідний період до нових ринкових економічних відносин з урахуванням специфічних особливостей краю, впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення випуску високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної й ринкової інфраструктури та створення нових робочих місць.

Пільги, надані «спеціальними» законами активізували інвестиційну діяльність області. На сьогодні в області функціонує 405 підприємств із прямими іноземними інвестиціями.

За обсягами залучених інвестицій область займає 11 місце серед інших регіонів України, за обсягами на душу населення (113 дол. США) – на 6 місці. Серед областей України, які входять до складу Карпатського Єврорегіону, Закарпатська область за обсягами на душу населення знаходиться на першому місті.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із країн: ▪ Сполучені Штати – 23,3 % від загального обсягу; ▪ Угорщини – 17,6 %; ▪ Австрії – 15,5 %; ▪ Німеччини – 11,5 %; ▪ Словаччина – 6,4 %. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Закарпатські підприємці співпрацювали з партнери із 73 країн світу.

Експортом товарів займалось 422 суб‘єкти підприємництва області, імпортом – 387 .

Основними позиціями експорту є: ▪ текстиль та текстильні вироби – 24,3 % від загального обсягу експорту; ▪ механічне та електротехнічне обладнання – 23,7 %; ▪ деревина та вироби з неї – 19,8 %; ▪ іграшки та спортінвентар – 6,6 %; ▪ меблі – 6,2 %; ▪ прилади – 5,8 %.

Структура імпорту складалася з: ▪ механічне та електротехнічне обладнання – 35,8 % від загального обсягу імпорту; ▪ текстиль та допоміжні матеріали у вигляді давальницької сировини для швейної промисловості – 20,3 %; ▪ засоби транспорту –14,1 %; ▪ пластмаси та каучук – 7,4 %; ▪ продукція хімічної промисловості – 4,1 %. ТУРИЗМ І РЕКРЕАЦІЯ

Наш край володіє багатими природно-рекреаційними ресурсами. На сьогодні Закарпаття вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни.

Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.

Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 суб’єктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 – санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально-оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім того в області є 40 готелів (мотелів), 5 екскурсійних бюро та 59 інших суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг.

Найбільшою популярністю користуються санаторії Свалявського району – “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Квітка Полонини”, Мукачівського – “Карпати”, “Синяк”, Хустського – “Шаян”, Рухівського – “Гірська Тиса”, Міжгірського – “Верховина”.

Для лікування алергологічних неспецифічних захворювань легенів, зокрема бронхіальної астми, використовується мікроклімат соляних шахт Солотвина Тячівського району.

Значного розвитку набуває екологічний та сільський туризм в гірських районах області, зокрема в Рахівському районі за рахунок гранту Карпатського фонду. Розроблено екологічний маршрут “Чорногірськими пралісами на Говерлу”. Видано перший туристичний довідник “Відпочивайте в селах гірської Рахівщини”. Практично в кожному гірському селі району є господарі, які гостинно приймуть в своїх оселях бажаючих відпочити. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

За останні роки відбулися суттєві зміни у структурі промислового виробництва. Промисловість стала більш наближеною до ресурсних можливостей області.

Галузями виробничої спеціалізації є лісова і деревообробна промисловість (виробництво меблів, пиломатеріалів, шпону, паркету), лісохімічна (продукти переробки деревини), харчова промисловість (виробництво вина, коньяку, плодоконсервної продукції, безалкогольних напоїв та мінеральної води), легка промисловість (швейні і трикотажні вироби, білизна, пальта, куртки, костюми чоловічі, взуття, головні убори), машинобудування (металорізальні верстати, електродвигуни, арматура трубопровідна, побутові газові конвектори, газові лічильники), промисловість будматеріалів (виробництво щебню, облицювальних матеріалів).

Провідними підприємствами області є підприємства, які залучили інвестиції, провели реконструкцію та модернізацію виробництва, підвищили конкурентоспроможність продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.