Сторінка
3
Підприємства лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості виробляють меблі, столярні вироби, папір, картон, лісоматеріали тощо. Провідні підприємства: державне лісогосподарське об'єднання «Житомирліс», до складу якого входять 11 держлісгоспів, ВАТ «Житомирдерев», ЗАТ «Бердичівмеблі», ТОВ «Класум», ВАТ «Малинська паперова фабрика».
Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість представлена 10 підприємствами. Продукцією є фарфоро-фаянсовий посуд, дзеркальні вироби, склотара. В галузі працює понад 10 тис. чоловік, або 12% загальної кількості працівників промисловості. Найстарішим є колективне підприємство «Баранівський фарфоровий завод», заснований у 1802 році французьким підприємцем М. Мезером, а у 1815 році російський уряд надав власникові цього підприємства право ставити державний герб на виробах заводу. З 1823 року працюють Довбиський та з 1903 року – Коростенський фарфорові заводи. Великими підприємствами також є КП «Городницький фарфор»; ВАТ «Біомедскло»,
Промисловість з виробництва будівельних матеріалів нараховує понад 60 підприємств і об'єднань. Серед них – переважна кількість щебеневих кар'єрів, каменедробильних заводів, які розташовані в основному в Коростенському, Овруцькому, Новоград-Волинському, Черняхівському, Малинському, Олевському, Володарсько-Волинському Попільнянському, Житомирському районах.
Основними виробниками залізобетонних виробів є: ВАТ «Житомирський комбінат будівельних матеріалів», виробниче об'єднання «Агробудіндустрія», дочірнє підприємство «Буддеталь», КФ «Житомирінвест-ВАТ».
Хімічною промисловістю області виробляються волокна та нитки хімічні, вироби лакофарбові, вироби із пластмаси. Значні обсяги виробництва продукції галузі – на ВАТ «Коростенський завод "Янтар"» та «Ліктрави», СП «Житомирполісакс».
Житомирщина має розвинуте багатогалузеве сільськогосподарське виробництво. Частка аграрного сектора у валовій доданій вартості області становить 29%. Поряд з вирощуванням зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, картоплі, овочів, виробництвом молока, м'яса та яєць область посідає провідне місце серед Інших регіонів України з вирощування хмелю (77% загальних державних обсягів виробництва) і льону-довгунця – 29%.
Значна питома вага сіножатей і пасовищ у структурі угідь області (22,4%) дозволяє господарствам утримувати понад 500 тис. голів великої рогатої худоби (5,2% від усього поголів'я в державі).
Виробництвом сільськогосподарської продукції в області займається 721 сільськогосподарське підприємство, 638 фермерських господарств, 7,2 тис. індивідуальних селянських господарств та близько 340 тис. особистих підсобних господарств. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято 1599,8 тис. та, в т. ч. під ріллею – 1076,3 тис. га.
Селекціонери Житомирщини активно працюють над створенням високопродуктивних сортів рослин та порід тварин. Ефективність їхнього застосування довели ряд господарств, зокрема агрофірма «Єрчики», ВАТ «Колодянський бекон» та інші, які отримують до 70 ц/га зернових культур, 700 ц/га цукрових буряків, 8 тис. кг молока на корову, 400 г привісу свиней.
Інвестиційна діяльність. Основним джерелом інвестицій були кошти господарських суб'єктів – 67,0% загального обсягу. Поступово зростає активність іноземних інвесторів. В області працюють 130 підприємств з іноземним капіталом. Серед галузей економіки найбільш привабливими для інвесторів є харчова, добувна, деревообробна, целюлозно-паперова та хімічна. Зростають інвестиційні вкладення у сільськогосподарське виробництво та готельно-ресторанний бізнес. ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Господарськими суб'єктами області здійснювалася з партнерами 88 країн світу. Тісні стосунки підтримувалися з країнами СНД та Балтії. Непогані зв'язки підприємства області мають з партнерами Італії, Німеччини, США та Чехії. Обсяг зовнішньої торгівлі становить 422,6 млн. дол. США, в т. ч. експорт – 176,6 млн. дол. США, імпорт – 246 млн. дол. США. В експортних поставках найбільша питома вага припадає на текстильний одяг, мінеральні продукти, деревину та вироби з неї, папір та картон, продукти тваринництва та рослинництва, взуття. Основу імпортних надходжень в область складають мінеральне паливо, нафта та продукти її переробки, фотографічні та медичні прилади і апарати, машини та устаткування, текстиль.
Інституціональні перетворення. З 1992 року – початку проведення роздержавлення і приватизації – змінили форму власності 2107 об'єктів, з яких 939 загальнодержавної та 1168 – комунальної власності. Реформування здійснювалося майже всіма діючими способами. Поширеним став продаж об'єктів на аукціоні. Шляхом викупу товариством покупців реформовано 102 об'єкти, що знаходились у комунальній власності. Шляхом продажу на аукціоні реформовано 156 об'єктів незавершеного будівництва. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ОБЛАСТІ
До послуг населення майже 4 тис. магазинів, понад 1 тис. підприємств громадського харчування, 580 ательє І майстерень служби побуту, 1278 клубних установ, 1038 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні і 6 художніх шкіл та 2 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах.
В області працює 939 державних та 4 приватні загальноосвітні школи, 2 гімназії, 2 ліцеї, в яких навчається майже 205 тис. учнів.
Про здоров'я населення піклується понад 5 тис, лікарів. Профілактику, оздоровлення та лікування жителів здійснюють 4 обласні спеціалізовані центри радіаційного захисту населення, ЗО дільничних лікарень, 5 міських та 23 районні територіальні медичні об'єднання, 185 лікарських амбулаторій, 844 фельдшерсько-акушерські пункти.
Завантажити реферат