Сторінка
7
Туроператори повинні вибирати найоптимальніший метод ціноутворення, орієнтуючись на національній туристичний ринок, споживачів, ресурси, які є в розпорядженні. Країна має ставити собі за мету зайняти вигідне положення на міжнародному ринку туристичних послуг, так як це гарантує постійні надходження в бюджет, зміцнення вже існуючих міжнародних зв’язків і встановлення нових.
Збільшення оплачуваної відпустки, зростання особистого доходу, підвищення рівня освіти, прагнення до пізнання іншої культури - важливі чинники, що впливають на розвиток світового туристського ринку.
· не дивлячись на політичну і економічну кризу, в туристському секторі наголошується зростання показників туристської діяльності;
· спостерігається велика конкуренція серед регіонів в залученні туристів;
· відбувається активне просування капіталів окремих туристських компаній на іноземні ринки;
· відбувається концентрація товарів і виробництва послуг в туризмі;
· в туризмі активно використовується комп'ютерна техніка. У зв'язку з цим можна намітити основні риси розвитку туризму в майбутнє XXI століття:
o подальше зростання показників міжнародної туристської діяльності;
o постійний вплив економічної і політичної ситуації в світі на туризм;
o визначальними чинниками туризму стануть соціодемографічні зміни, електронна інформація і комунікаційні системи;
o поляризація діяльності туристських операторів, зайнятих як глобальним, так і середнім і малим бізнесом.
Туристична галузь, хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде зараз розвиток галузі, залежить все її майбутнє зокрема та майбутнє економіки, а, отже, і життя України в цілому.
с
Інші реферати на тему «Розміщення продуктивних сил»:
Світовий ринок цукру і розміщення підприємств цукропереробної промисловості
Сумська область економічний потенціал району
Передумови, проблеми та перспективи розвитку будівельного комплексу України
Легка промисловість України
Харчова промисловість як основа забезпечення продовольчих потреб людини і суспільства