Сторінка
2

Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району

Для Дніпропетровської області характерний високий рівень урбанізації. Значна частина населення (76 %) проживає в містах з населенням понад 100 тис. чол. Маятникові трудові поїздки насе­лення спостерігаються в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді. До міської системи поселень належать великі промислові центри (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Верхньодніпровськ, Кривий Ріг, Марга­нець, Нікополь, Павлоград, Орджонікідзе), промислово-транспортні і транспортно-промислові (Синельникове, Апостолове, Верхівцеве, П'ятихатки) та невеликі міста у густонаселених сільськогосподар­ських районах, що виконують функції адміністративних, промислових і культурних центрів. Частка трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, становить 36,9 %.

Найбільшою проблемою Придніпров'я є надто повільні темпи зростання населення не тільки через зниження природного приро­сту, а й у зв'язку з інтенсивним відпливом людей молодого віку в Росію та інші області України, що спричинює деформацію вікової структури усіх працездатних. Низький рівень ефективності вико­ристання робочої сили в галузях народного господарства зумовлює потребу розробки практичних заходів щодо раціонального вико­ристання трудових ресурсів Придніпров'я. Розв'язувати цю про­блему слід підвищенням продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу.

Промисловість. Промисловий комплекс Придніпров'я поєднує важку індустрію і харчову промисловість. Провідними галузями важкої промисловості, які визначають спеціалізацію Придніпров'я у міжрайонному поділі праці, є залізорудна, марганцеворудна, чор­на металургія, машинобудівна, хімічна. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергетика, промис­ловість будівельних матеріалів.

Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та кам'яновугільною галузями, видобутком різно­манітних будівельних матеріалів.

Залізорудна промисловість зосереджена в основному в Криво­різькому залізорудному басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. Тут збу­довано ряд потужних шахт ("Гігант", ім. Кірова, ім. Орджонікідзе), гірничозбагачувальні комбінати (Новокриворізький, Центральний, Північний).

На криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Дон­басу, Придніпров'я, Криворіжжя, частково Приазов'я. Крім того, значну кількість криворізької руди експортують до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

Завершено будівництво Дніпровського і другої черги Північно­го та Інгулецького гірничозбагачувальних комбінатів, розширено Верхньодніпровський гірничометалургійний комбінат. Видобуток залізної руди збільшено відкритою розробкою залізистих кварци­тів з подальшим збагаченням їх. Разом з тим у шахтах з підземним способом видобування впроваджується повна механізація всіх ви­робничих процесів.

Другою важливою галуззю гірничодобувної промисловості При­дніпров'я є марганцеворудна, яка зосереджена в районі міст Нікополя і Марганця. Як і в залізорудній промисловості, у цій галузі руду видобувають шахтовим і відкритим способами. Марганцева руда використовується в доменному виробництві Півдня для ви­плавлення феромарганцю, значна її кількість вивозиться за кордон.

Велику увагу слід приділяти подальшому розвитку кам'янову­гільної промисловості Придніпров'я. В Дніпропетровській області працюють шість шахт потужністю, тис. т: 1800 (одна), 1200 (чоти­ри), 800 (одна) і розпочато будівництво ще двох шахт.

Видобуваються боксити (південь Дніпропетровської обл.), као­лін (Запорізька обл.).

Енергетика району ґрунтується на використанні місцевих гідро­енергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров'я належать до Південної енергосистеми.

Побудова Дніпрогесу (потужністю 650 тис. кВт) свого часу роз­в'язала дуже важливі народногосподарські проблеми Придніпров'я: створена енергетична база для важкої промисловості, забезпечені умови для електрифікації сільського господарства, відкрито наскріз­не судноплавство Дніпром. У 1959 р. споруджено Кременчуцьку ГЕС (потужністю 625 тис. кВт), у 1963 р. почала діяти ще одна гідро­електростанція — Дніпродзержинська (потужністю 325 тис. кВт). Найбільшими теплоелектростанціями є Придніпровська, Дніпро­дзержинська і Криворізька ДРЕС.

Велику роль в енергетичному балансі Придніпров'я починають відігравати природний та коксівний газ. Природний газ одержу­ють з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межами району. Так, від Шебелинського родовища (Харківська обл.) прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинска, Нікополя, Запоріжжя, Кривого Рогу.

Чорна металургія — провідна галузь промислового комплексу Придніпров'я, яка історично склалася тут на основі винятково спри­ятливих природних умов: великих покладів залізних і марганцевих руд, близькості Донецького вугільного басейну з великими покла­дами коксівного вугілля. Металургія повного циклу представлена тут заводами ім. Г. І. Петровського та ім. Комінтерну (у Дніпропет­ровську), "Криворіжсталь" (у Кривому Розі), ім. Дзержинського (у Дніпродзержинську), "Запоріжсталь" ім. Орджонікідзе (у Запоріжжі). Ці заводи були модернізовані, внаслідок чого їх потужності значно зросли. Так, на Криворізькому металургійному заводі збудовано найпотужнішу в Європі доменну піч об'ємом 2700 м3 і споруджено новий мартенівський цех з сучасними печами.

Крім заводів повного циклу, в районі працюють і переробні металургійні заводи: в Дніпропетровську — завод ім. К. Лібкнехта (виробництво труб і коліс для залізничних вагонів) та трубопрокат­ний завод, Нікополі (трубопрокатний), Новомосковську (виробни­цтво жерсті), Запоріжжі "Дніпроспецсталь" ім. Кульміна (вироб­ництво різних марок електросталі). Запоріжжя стало центром такої нової галузі перспективної металургії, як порошкова. До комплексу підприємств чорної металургії Придніпров'я належать також заво­ди феросплавів у Запоріжжі і Нікополі.