Сторінка
5

Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району

Значну роль в економічних зв'язках відіграє морський транс­порт. На узбережжі Азовського моря (у Запорізькій обл.) розташо­ваний великий морський порт Бердянськ, який посідає значне міс­це в загальному вантажообороті країни; особливо зросло його зна­чення після спорудження Волго-Донського судноплавного каналу. Від порту Бердянська курсують судна в напрямі Маріуполя, Таган­рогу, Ростова-на-Дону та міст Кримсько-Кавказького узбережжя.

Невпинно зростає значення автомобільного транспорту у внутрішньорайонних і міжрайонних перевезеннях. Придніпров'я має розвинену мережу нерейкових шляхів. Довжина шляхів з твердим покриттям становить 6,1 тис. км. Серед них виділяються дуже важ­ливі автомагістралі Москва — Сімферополь, Запоріжжя — Ново­московськ та ін.

Авіатранспорт зв'язує найбільші міста Придніпров'я (Запоріж­жя, Дніпропетровськ, Нікополь, Кривий Ріг та ін.) з багатьма цен­трами країни.

Господарський комплекс, створений у Придніпров'ї, визначає і характер його міжрайонних зв'язків. В основному вивозяться про­дукція гірничорудної, металургійної промисловості, машини, буді­вельні матеріали, а також сільськогосподарська продукція, вугілля, нафтопродукти, боксити, ліс, текстиль та інші види продукції.

Придніпров'я є одним з найважливіших експортерів промисло­вої продукції до країн Європи, Азії та Африки. Експортують заліз­ну і марганцеву руди, прокат, металургійне устаткування тощо. Структура ввезення і вивезення свідчить про значний рівень роз­витку продуктивних сил і є наслідком спеціалізації господарства Придніпров'я в Україні.

На території Дніпропетровської області сформувались три про­мислових вузли. На Дніпропетровський вузол припадає 30 % проми­слової продукції області, його основу становлять чорна металургія, машинобудування і хімічна промисловість, а також легка, меблева галузі та виробництво будівельних матеріалів. Криворізький вузол спе­ціалізується на залізорудній промисловості та гірничорудному маши­нобудуванні у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю; Дніпродзержинський — на металургії, хімічній, машинобудівній, цемент­ній галузях у поєднанні з легкою, харчовою, будівельних матеріалів та деревообробною галузями. Формуються промислові вузли: Ніко­польський (чорна металургія, зокрема виробництво труб, машинобуду­вання і металообробка, легка і харчова промисловість), Павлоградський (кам'яновугільна, хімічна, машинобудівна, металообробна, харчова галузі промисловості), Новомосковський (чорна металургія, зокрема виробництво труб, легка промисловість, машинобудування і метало­обробка, деревообробна промисловість), Марганецький (гірничорудна, машинобудування і металообробка, деревообробна промисловість), Синельниківський (машинобудування і металообробка, легка, фарфоро-фаянсова, будівельних матеріалів і харчова промисловість).

Проблеми і перспективи розвитку району. До найбільш важли­вих напрямів перспективного розвитку господарства Придніпров­ського економічного району належить паливно-енергетичний ком­плекс, основою якого є кам'яне вугілля Донбасу.

У зв'язку з підвищенням собівартості видобутку вугілля постає питання про закриття деяких нерентабельних шахт. Доцільно оснасти­ти діючі шахти газовловлювачами для подальшого використання зрід­женого газу метану як палива на транспорті та в електроенергетиці.

Основним завданням зниження напруги паливно-енергетично­го балансу є обмеження нарощування потужності енергоємних виробництв, розвиток атомної енергетики, теплоенергетики. Перспективним є використання бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну, яке використовується як енергетичне па­ливо, для екстрагування озокериту, в металургійній промисловості та ін. Воно придатне для напівкоксування й газифікації з одержан­ням різних смол, напівкоксу, горючого газу, рідкого палива та ін. У південне-східній частині басейну, тобто в Запорізькій і Дніпропет­ровській областях, зосереджено більш як 50 % загальних запасів вугілля. Частину їх можна видобувати відкритим способом.

Основними напрямами розвитку металургійного комплексу є перепрофілювання деяких металургійних комбінатів на випуск електросталі, вдосконалення технологій, залучення залізорудних баз у Приазов'ї, підвищення якості виплавленої сталі.

Проблемою для Придніпров'я є охорона навколишнього сере­довища, гострота якої посилюється тим, що поблизу знаходяться інші великі міста-забруднювачі навколишнього середовища — Дніпродзержинськ (45 км), Кривий Ріг (151 км), Верхньодніпровськ (73 км). Екологічна ситуація в Дніпропетровську і особливо в Дніпродзержинську належить до найгостріших у світі.

Велике значення має санаторно-курортне господарство Придні­пров'я.

Деякі проблеми прискореного розвитку продуктивних сил При­дніпров'я і підвищення економічної та соціальної ефективності його виробництва приблизно такі, як і в Донбасі. Це передусім технічне переоснащення виробництва, охорона навколишнього середовища, зокрема його охорона від забруднення промисловими відходами. Висока територіальна концентрація потужних металургійних та інших виробництв, розташованих біля Дніпра, також загострює проблему охорони водних ресурсів. Не менш важливою є пробле­ма різкого скорочення використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Основні напрями розв'язання проблем — впровадження безвідходних технологій на виробництві, зокрема на підприємствах чорної металургії, гірничодобувної і хімічної про­мисловості, широке використання відходів, розробка і здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів вироб­ництва, рекультивація земель.

Остаточно не розв'язана проблема раціонального використання зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд, забезпе­чення оптимального розподілу засобів і ресурсів, які спрямовуються на освоєння осушених земель, їх гіпсування і створення нового ме­ліоративного фонду; значної шкоди завдає підтоплення родючих зе­мель, зокрема в районі великого Каховського водосховища.