Сторінка
4

Розміщення продуктивних сил Франції

Французькі компанії докладають великих зусиль для розширення зовнішньоекономічної експансії. Важливим засобом її виступає експорт капіталу. На долю Франції приходиться 5% загального обсягу закордонних прямих інвестицій. При цьому в останні десятиліття. відбулося скорочення її частки.

Експорт капіталу помітно переорієнтувався на промислово розвиті країни, де основним об'єктом додатка капіталу є Західна Європа, але значення її зменшилося. У 2000 р. на країни Західної Європи приходилося 86,4% французьких прямих інвестицій, а в 1986 р. їхня частка знизилася до 57%. За цей же період різко зросла питома вага США — з 5,4% до 36,5%. У 80-і рр. французькі компанії вийшли на шосте місце серед іноземних інвесторів у США. В основному їхнє інвестиції зосереджені там у старих галузях — металургії, вугільної, хімічної, нафтової промисловості і виробництві автомобільних шин. У Західній Європі основні обсяги французького капіталу інвестовані у Німеччині і Великобританії.

У країнах, що розвиваються, зосереджено приблизно 30% загального обсягу прямих інвестицій, що вище частки інших країн. Африканський континент займав раніше і продовжує займати особливе місце. На його частку приходиться понад 50% французьких інвестицій у «третьому світі». В основному вони зосереджені в країнах зони франка. Крім сировинних галузей інвестування здійснюється в обробні виробництва шляхом налагодження складальних чи автономних підприємств з орієнтацією на місцевий ринок.

Франція також є великим імпортером капіталу. Ведуче місце серед іноземних фірм займають американські (48%). Інвестиції кожної окремо європейської країни значно поступають їм.

Великий приплив іноземного капіталу почався в 60-і рр. На долю закордонних фірм приходиться більш 1/4 сумарного обороту і близько 1/3 товарного експорту. Іноземний капітал сконцентрований у ключових, новітніх галузях промисловості, де він займає нерідко лідируючі позиції. Так, у нафтопереробній промисловості він контролює 52% обороту галузі, у хімічної — 55%, сільськогосподарському машинобудуванні — 50%, виробництві ЕОМ і засобів інформатики — 49%, точному приладобудуванні — 36%. Більшість іноземних інвестицій вкладено у великі підприємства, багато хто з який входять у число перших десяти фірм у галузі. У виробництві ЕОМ ведуче положення займають американські «ІБМ» і «Хениуелл», у сільськогосподарському машинобудуванні — «Інтернешнл Хавестер», «Катерпіллер», «Дір енд ДО°».

У забезпеченні зовнішньоекономічної експансії компаній на зовнішніх ринках країн, що розвиваються, важлива роль приділяється економічної допомоги. За рахунок фінансової підтримки з боку держави компанії компенсують свою слабість при освоєнні зовнішніх ринків. По обсязі допомоги Франція уступає тільки США і Японії, а по її частки у ВВП перевершує усі ведучі країни.

Незважаючи на зростання значення багатобічної допомоги в зв'язку з членством Франції в ЄС, пріоритетне місце залишається за двосторонньою допомогою. В умовах структурної перебудови економіки країн, що ізвиваються, і посилення процесів інтернаціоналізації продуктивних сил, збільшився обсяг технічної допомоги, що стала важливим засобом забезпечення діяльності ТНК в обробних галузях. Як і раніш, значна частина допомоги йде на спорудження об'єктів інфраструктури, але збільшується частка аграрних і обробних галузей.

Франція підтримує досить стійкі економічні відносини з Україною. В експорті основне місце займають машини й устаткування, хімічні і сільськогосподарські продукти.

Торговий і платіжний баланс Франції традиційно зводиться з негативним сальдо. Дефіцит утвориться головним чином за рахунок мінеральної сировини, частини хімічних і споживчих товарів, включаючи побутову електроніку. В останнє десятиліття погіршилося сальдо торгівлі промисловими товарами. Великі розриви утворяться в торгівлі з Німеччиною і Японією.

Франція виступає як чистий імпортер технологічних досягнень. Дефіцит угод по патентах і ліцензіям в окремі роки перевищує половину негативного сальдо зовнішньої торгівлі країни. У свою чергу, 73% усього дефіциту технічного обміну приходиться на частку таких галузей, як електроніка, хімія, інформатика, 60% французьких витрат на покупку патентів і ліцензій йде в США.

В області зовнішньоекономічної політики пріоритет віддається розвитку експорту імпортозаміщуючих виробництв. Поряд з ідеєю «нового завоювання внутрішнього ринку» висунута ідея «нового завоювання західноєвропейського ринку».

Висновок

Таким чином, було отримано досить повне уявлення про особливості розміщення провідних галузей економіки Франції і були замічені такі тенденції як: прагнення Франції до концентрації і централізації капіталу, його експорту й імпорту; інтернаціоналізація виробництва, що скорочується вплив держави на всі рівні економіки, за допомогою скасування валютного контролю, зниження податків; імпорт технологічних новинок і інші.

Економічна політика уряду Франції може в певній мірі послужити і вітчизняній економіці, зокрема в такому аспекті як заохочення дрібного бізнесу, на який у Франції витрачається досить багато коштів.

Список використовуваної літератури:

1. Хасбулатов Г.І. Світова економіка. – М., 2002.

2. Щорічник. Франція. – М., 2003.

3. Ломакин С.П., Шитов М.М. Світова економіка. – М., 2001.

4. Світова економіка і міжнародні відносини // Журнали №3, 4 - 2001.