Сторінка
4

Удосконалення біржового обігу як ключовий елемент ефективної інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції

Одним із стримуючих чинників розвитку строкового ринку сільськогосподарської продукції є відсутність кон’юнктурної інформації про рівень майбутніх цін, обсяги попиту та пропозиції. Головною умовою існування даного ринку є його “прозорість”, тобто наявність та доступність інформації для всіх суб’єктів ринку. Більше того, ефективність його функціонування значною мірою залежить від застосування нових інформаційних технологій, від наявності на ринку спеціальних аналітичних фірм, які оперативно збирають поточну кон’юнктурну інформацію, а також здійснюють фундаментальний та технічний аналіз ринку.

На зарубіжних товарних ф’ючерсних ринках, особливо на ринках сільськогосподарської сировини, спекулянти та хеджери приймають рішення щодо купівлі-продажу, спираючись на фундаментальні фактори, що, ймовірно, формують зміни цін. Вони звертаються до аналітиків-фундаменталістів, які після оцінки макроекономічних показників, зокрема протекціоністської політики уряду щодо сільськогосподарських товаровиробників та участі держави як агента ринку, особливу увагу звертають на тенденції зміни сезонних цін. Аналіз цих різноманітних чинників дозволяє визначити тип ринкової ситуації, тобто дефіцит чи надлишок загальної пропозиції. В умовах глобалізації економіки такий аналіз проводять із врахуванням ситуації на світовому ринку. Так, аналітики Світового банку сьогодні прогнозують колосальний дефіцит зерна та продовольства на кінець нинішнього десятиліття, що, безперечно, може викликати суттєве зростання цін на продукти харчування.

Для повнішого аналізу зміни цін поряд із фундаментальним використовується технічний аналіз. Він ґрунтується на припущенні, що ціни змінюються за стійкими часовими моделями. Прихильники цього виду аналізу переконані, що оскільки ринки складаються з людей, які, в свою чергу, не схильні швидко змінюватися, то їх дії на ринку за однакових обставин на ринку повторюються. Фундаментальні аналітики досліджують закономірності, що діятимуть у майбутньому, а погляд технічних аналітиків спрямований у минуле. Метою технічного аналізу є оцінка поточної динаміки цін, визначення конкретного тренду, прогноз терміну його дії та ймовірної амплітуди коливання ціни товару, виявлення моментів зламу тенденції, тобто так званих сигналів купівлі та продажу.

Як бачимо, обидва види аналізу передбачають збір різноманітної ринкової інформації. В Україні такі дані відстежують органи статистики, Міністерство аграрної політики і галузеві інститути Академії сільськогосподарських наук. Однак ці дані використовуються в основному для розв’язання питань закупівлі урядом стратегічних запасів продовольства. Крім того, система статистичної звітності побудована таким чином, що навіть про обсяги пропозиції сільськогосподарської продукції точної інформації немає. Не повністю у статистичних звітах враховуються обсяги виробництва у фермерських господарствах та в особистих селянських господарствах, імпорт у прикордонних областях тощо. На підставі офіційних статистичних даних, а також своїх власних досліджень, окремі аналітичні фірми, що вже з’явилися на українських теренах, обчислюють та публікують індексні показники стану вітчизняного сільськогосподарського ринку. Однак усі контрагенти ринку мало користуються послугами аналітичних фірм, оскільки одні з них не розуміють значення та необхідності таких прогнозів, інші – впевнені в недостовірності інформації.

Таким чином, одним із важливих чинників ефективності функціонування аграрного ринку, зокрема його біржової складової, є ступінь відлагодженості системи збору кон’юнктурної інформації та своєчасне постачання її споживачам. Створювана система інформаційно-аналітичного забезпечення суб’єктів ринку сільськогосподарської продукції повинна бути державною, базуватися на принципах оперативності та своєчасності, доступності та прозорості, стандартизації та достовірності. Очолити дану роботу, на нашу думку, повинно Міністерство аграрної політики, створивши в обласних та районних управліннях відділи по моніторингу цін та ринкової інформації. Налагодження такої системи не тільки дасть поштовх розвиткові фізичних елементів інфраструктури ринку, зокрема бірж та строкового ринку сільськогосподарської сировини, але й сприятиме розвитку здорових конкурентних відносин у галузі закупівель, збільшенню частки товаровиробників у ціні кінцевих продуктів харчування, зменшенню хаотичності руху товарів та посередницької маржі.

Отже, інфраструктурна складова справляє істотний вплив на ефективність ринку продукції сільськогосподарського виробництва. Це є генератор не лише цін по всій довжині маркетингового каналу, але й самих конкурентних відносин. Для її розвитку і підвищення ефективності функціонування, на нашу думку, необхідно здійснити такі заходи. У першу чергу, потребує удосконалення чинне законодавство щодо розбудови інфраструктури ринку, зокрема біржової торгівлі. Необхідна розробка чітких та прозорих механізмів втручання держави в обмінні процеси, відмова уряду від підтримки монополістів у галузі закупівель. По-друге, потрібно чітко визначити функції фізичних елементів ринкової інфраструктури, зокрема визначити державних агентів, які будуть здійснювати інтервенційні операції на сільськогосподарському ринку. З метою сприяння розвитку біржової торгівлі запровадити клірингові розрахунки, узаконити обіг строкових контрактів як цінних паперів особливого типу. По-третє, створити державну систему інформаційно-аналітичного забезпечення суб’єктів сільськогосподарського ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про товарну біржу” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10.