Сторінка
3

Розширення дохідної бази місцевих бюджетів України

Рис. 5. Динаміка доходів місцевих бюджетів України з міжбюджетними трансфертами та двадцятивідсоткової частки ПДВ за 2005-2007 рр., млн. грн.

В абсолютному виражені ПДВ двадцятивідсоткове на державному рівні зростало від 6760,76 млн.грн. у 2005 році до 11876,56 млн.грн. у 2007 році (рис. 5.). Частка ПДВ (двадцятивідсоткового) становила в середньому 23,19 % від доходів місцевих бюджетів та 28,28 % від міжбюджетних трансфертів за 2005-2007 роки, що відображає те, що ця частка може стати істотною статтею надходжень до місцевих бюджетів України.

Рис. 6. Динаміка доходів бюджету міста Острога з врахуванням двадцятивідсоткової частки ПДВ за 2005-2007 роки, тис.грн.

Що ж до бюджету міста Острога, як відображено на рисунку 6, двадцятивідсоткове абсолютне значення ПДВ також зростало по роках (від 169,8 тис.грн. у 2005 році до 519,28 тис.грн. у 2007 році), проте частка даного показника в доходах бюджету міста Острога становила всього 2,15 % в середньому за досліджувані роки та 5,61 % міжбюджетних трансфертів даного бюджету, що свідчить про незначний вплив зарахування двадцятивідсоткової частки ПДВ до бюджету міста Острога, як і до інших бюджетів депресивних регіонів.

Отже, дві концепції щодо передачі таких загальнодержавних податків, як ПДВ та податок на прибуток з підприємств, є неістотними для розширення дохідної бази місцевих бюджетів депресивних регіонів, хоча дані впровадження можуть істотно вплинути на загальнодержавному рівні, тому важливо затвердити критерії визначення депресивних регіонів країни і запровадити принцип додатковості, щодо надання коштів та впроваджувати програми розвитку цих територій.

Крім цього важливим є той факт, що перенесення загальнодержавних податків на місцевий рівень буде вимагати скорочення міжбюджетних трансфертів. Тут проблемою виступає також перелік відмінених трансфертів, оскільки трансферти на загальнодержавні цілі можуть бути відмінені лише у зв’язку з переданням даних повноважень на міста. Так, зріст заробітної плати працівників бюджетних установ може бути компенсований лише з коштів державного бюджету. Така політика свідчить про соціальний характер бюджетної політики. Вважаємо, що кращим методом може бути передання цих коштів на інвестування держави у виробництво.

Світова практика має приклади застосування різного роду моделей розподілу повноважень між центральними і субнаціональними рівнями влади. Дослідження щодо цього питання свідчать про те, що ефективність бюджетної системи ґрунтується на децентралізованому наданні більшості суспільних благ. Збільшення обсягів місцевих бюджетів в Україні та підвищення їх ролі в економічному і соціальному розвитку країни можливі на рахунок делегування з центрального на місцевий рівень повноважень щодо надання суспільних благ у галузях охорони здоров’я, освіти, духовного та фізичного розвитку, соціального захисту тощо. Це ще раз відображає важливість закріплення необхідних для їх виконання бюджетних ресурсів.

Важливою проблемою також постає стратегічний розвиток країни і регіонів зокрема, оскільки прийняття непослідовних нормативних актів, що суперечать між собою лише загострює ситуацію, особливо щодо інвестиційних процесів в Україні. Тому вважаємо, що необхідним є обрання стратегічних планів на різних рівнях влади, функціонування та звітування по даному розвитку. Це вплине на узгоджені основних питань розвитку всієї країни та спрямованість коштів на стратегічні галузі чи напрямки розвитку.

Важливою складовою власних доходів місцевих бюджетів повинні становити місцеві по¬датки та збори. Принципово вагоме значення має закріплення за місцевими бюджетами таких податків, які гарантуватимуть органам місцевого самовряду¬вання стабільні надходження доходів та їх рівномірний горизонтальний розпо¬діл [7, c. 69].

Потрібно вилучити з переліку неперспективних і невиправданих у фіскальному значенні місцевих зборів, а доповнити їх вагомими джерелами доходів: податком на нерухоме майно, єдиний збором на видачу дозволів на будівництво нерухомих об’єктів виробничого і невиробничого призначення, на будівництво житлових будинків та інших нерухомих об’єктів індивідуального будівництва, екологічним збір.

До місцевих можуть бути віднесені деякі загальнодержавні податки з тих, що традиційно надходять у місцеві бюджети, це: податок зі доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, плата за землю, податок з власників транспортних за¬собів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, платежі за ресурси місцевого значення, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, надходження від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що також сприятиме збільшенню фінансових ресурсів територіальних громад місцевого самоврядування [5, c. 111].

Ще одним джерелом надходжень можуть стати доходи від зеленого туризму, оскільки в Україні багато як природних ресурсів, так і історико-культурних пам’яток, що вплине і на розширення дохідної бази бюджету міста Острога зокрема. Це дозволить залучити непрацюючий сектор населення, розширити їх добробут, а також можливим є запровадження платних дозволів на перебування в даних територіях, як діє в інших країнах світу для збереження даних ресурсів.

Розвиток бізнесу в регіоні безпосередньо впливає як на податкові відрахування до бюджету, так і на забезпечення робочими місцями населення. Таким чином, важливим чинником для міської влади має стати співпраця та підтримка бізнесу. Так, коштами підприємців-меценатів можливо здійснювати різні додаткові заходи, зокрема щодо благоустрою міста.

Важливим джерелом доходів місцевих бюджетів України має стати також податок на нерухоме майно, оскільки цей податок враховує платоспроможність платника, зручний для застосування (на місцевому рівні простіше контролювати за об’єктами оподаткування), стабільний у надходженнях. Щодо малозабезпечених сімей, то існує відпрацьована система пільг, що вирішить дане питання.

Отже, варто закріпити за місцевими бюджетами частку загальнодержавних податків, проте основного перегляду потребують місцеві податки та збори, в які варто включити податок на нерухоме майно, збір за видачу дозволів на зелений туризм та на будівництво нерухомих об’єктів виробничого і невиробничого призначення.

Список використаних джерел

1. Буковинський С.А. До питання здійснення бюджетної політики в Україні. // Фінанси України. – 2007. - № 10. – С. 5-32.

2. Вахненко Т.П. Реформування системи міжбюджетних відносин в Україні // Економіка. Фінанси. Право. — 2003. — № 9. — С. 7.

3. Вишневська Н.В. Особливості фінансового вирівнювання місцевих бюджетів. // Фінансова система України. Збірник наукових праць. – Острог: Видавництво НаУ «Острозька академія», 2006. – Вип.8. – Ч.1 – 468 с.

4. Кодацький В.П. Проблемы формирования местных бюджетов //Економіка. Фінанси. Право. – 2005. - №2.