Сторінка
2

Дискусія у діловому спілкуванні

4.Стежте за тим, щоб у ваших міркуваннях не було логічних помилок.

5.У процесі суперечки намагайтеся переконати, а не уразити опонента,пам’ятаючи,що повага до чужих переконань не тільки ознака поваги до чужої особистості, але й ознака широкого і розвиненого розуму .

6.Умійте зберігати спокій і володіти собою , постарайтеся знайти вдале сполучення розуміючої й інтонації, що атакує.

4. Аналіз дискусії

Останній, заключний етап розглянутого мовного жанру передбачає ретельне осмислення процесу спілкування. Для цього можна використовувати такі питання:

1.Що обговорювалося і що повинно було дати обговорення?

2.Чи доведена ведучим значимість проблеми?

3.Наскільки просто, ясно і стисло формулюються теза й антитеза ?

4.Як удається домогтися однозначного семантичного розуміння термінів, понять?

5.Які організуючі мовні дії ведучого у веденні дискусійного діалогу?

6.Як аргументується теза?

7.Як спростовується теза опонентів?

8.Питання яких типів пролунали?

9.Щоспільного і різного, у підсумку, виявлено в позиціях сторін?

10. Чи відповідає сформульована на початку дискусії мета отриманим результатам (цілком, частково, мало)?

11.Хто найбільш дипломатичний, творчий, інтелігентний учасник обговорення?

Література:

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. — М.: Наука, 1991. — 299с.

2. Атватер Й. Я Вас слушаю . Советы руководителю, как правильно слу-шать собеседника: Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1984. — 112 с.

3. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, зволюция й управление. — М.: Политиздат, 1986. — 334 с.

4. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управле­ння. — Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. — 464 с.

5. Блейк Р., Моутон Дж. С. Научные методи управлення / Пер. с англ. — К., 1996. — 247 с.

6. Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. — М.: Мысль, 1978. — 216с.

7. Бурлачук Л. Ф., Келесі М.Про критерії розвитку особистості // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. — Вип. 2. — К., 1996. — С. 90—93.

8. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. — М.: Дело, 1991. — 312 с.

9. Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбут­ніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. пси-хол. наук. — К., 2000. — 19 с.

10. Грейсон Дж. К., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века. Пер. с англ. — М., 1991. — 319 с.

11. Демб А., Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з пара­ доксами: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997.— 302 с.

12. Дип С., Сесмен Л. Верный путь к успеху: 1600 советов менеджерам / Пер. с англ. — М.: Вече, 1995. — 384 с.

13. Драккер П. Управление, нацеленное на результат Пер. с англ. — М.: Тех­нолог, школа бизнеса, 1994. — 200 с.