Сторінка
2

Відомі мислителі про мистецтво усного публічного мовлення

Я. Дюбуа

Не можна бути красномовним оратором без пристрасного праг­нення добра й свободи.

Е. Ренан

2. Сила й краса красномовства

Красномовство є мистецтво управляти умами.

Платон

Красномовство належить до тих мистецтв, які усе здійснюють і усього досягають словом . Адже воно зібрало й тримає у своїх ру­ках, можна сказати, сили усіх мистецтв!

Платон

Заговори, щоб я тебе побачив.

Сократ

Красномовству властиво захоплювати серця й хвилювати їх уся­кими способами. Воно то вривається в думки, то закрадається в них, сіє нове переконання, визволяє вкорінене.

Цицерон

Кінцева мета красномовства — переконувати людей.

Ф. Честерфілд

Красномовство необхідне таке, яке відкидало б усяку нещирість й манірність, але яке, однак, мало б здоровий блиск і переймало красу від сил своїх. Бо у промові повинно бути те саме, що буває у тілі людському, яке бере свої істинні прикраси від доброї своєї бу­дови.

Ш. Роллен

Красномовство — це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не лише без труднощів, але із задоволен­ням, і щоб захоплені метою й підбурені самолюбством, вони захо­тіли глибше у неї проникнути.

Б. Паскаль

Істинне красномовство — це вміння сказати все, що треба, і не більш, ніж треба.

Ф. Ларошфуко

Істинне красномовство виникає самим природним способом із того, що говорять, про те, що думають і чим щоденно живуть,— з думок і уявлень, для нас цілком буденних.

К. Гільті

Красномовство — це дар, який дозволяє нам оволодіти розу­мом і серцем співрозмовника, здатність тлумачити чи навіяти йому все, що нам потрібно.

Ж. Лайбрюйєр

Завдяки красномовству нас може полонити людина, на яку ми звичайно не звертаємо уваги. Розум не лише одухотворює тіло, але певною мірою оновлює його; почуття й думки, які змінюють одне одного, оживляють обличчя и надають йому .то одного, то іншого виразу; розумна промова надовго приковує увагу до однієї й тієї самої людини.

Жан-Жак Руссо

Красномовство давніх часів, тобто красномовство високе й при­страсне більше відповідає правильному смаку, ніж красномовство сучасне; воно є розумнішим і досконалішим, якщо ним правильно користуватися, воно завжди матиме великий вплив на людство . Якщо я не помиляюсь, наше сучасне красномовство належить до такого роду красномовства, яке критики давніх часів іменували крас­номовством античним, тобто помірним, вишуканим і тонким, яке більш повчало розум, ніж торкалося почуттів, і при якому промо­ва йшла у тоні простої розмови й розвитку аргументації.

Д.Юм

Красномовство — це не що інше, як уміння надати красу логіч­ним побудовам.

Д. Дідро

Красномовство є вірний вираз істинного почуття.

Ж. Лагарп

Немає красномовства без думок . Але для красномовства не­достатньо ще того, що заготовлений у вас достатній запас думок:

вони надають тільки силу й служать основою. Відчуття становлять його чарівність. Вони лише надають творінню того цілющого тепло-твору, який зігріває душу, полонить її й рухає нею . Стрімкість, яка є достоїнством красномовства, може бути плодом тільки душі полум'яної, чутливої й абсолютно прив'язаної до свого предмета.

А. Тома

Зброя красномовства вимагає мудрості й чесності. Красномов­ство має однаково як свої небезпеки, так і користь: все залежить від використання; воно може бути й щитом невинності, й мечем мужності, й кинджалом зломовності.

Л. Сегюр .

Ораторське мистецтво користується всіма вигодами поезії й усіма її правами .

/. Гете

Я не знаю, чому красномовство відносять до розряду мистецтв. Воно за своєю метою і значенням повинно стояти значно вище.

Ф. Вейсс

Справжнє красномовство полягає у сутності, але зовсім не у словах.

Ш. Сент-Бев

Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум силь­ніше усіляких найважливіших доказів і переконливіше усіляких роз­мірковувань, а особливо, коли воно сказане саме тоді, коли тре­ба .

А. Амієль

Слова — теж вчинки.

А. Франс

Красномовство — це теж вид мистецтва, і та обставина, що воно не розвивається саме як вид мистецтва, здавалося б, супере­чить духові нашої епохи, епохи словесних битв . Можливо, слід пе­редусім розширити коло людей, які виступають публічно, щоб крас­номовство знову змогло воскреснути як вид мистецтва. Тоді ми по­бачимо, що ораторське мистецтво може виявитися у різноманітних формах і, скажімо, поряд з промовою на зборах, надмогильним сло­вом тощо і доповідь, і лекція можуть стати творами мистецтва.

І. Бехер

3. Про ораторське слово. Гармонія думки й слова

Перш за все слід пізнати істину стосовно будь-якої речі, про яку говориш чи пишеш.

Платон

Промови достойної людини завжди спрямовані до вищого бла­га, вона ніколи не буде говорити навмання.

Платон

Тільки в промовах навчальних, які проголошуються заради на­вчання, у промовах про справедливість, красу й благо є ясність, досконалість, які варті старань.

Платон

Не слова й не звук голосу становлять славу оратора, але спря­мування його політики.

Демосфен

Не те добре, коли кричать великим голосом, але те є велике, коли говорять добре.

Демосфен

Усяке слово, якщо за ним не буде справ, уявляється чимось даремним і пустим.

Демосфен

Ні красномовне слово не може приховати поганства діяння, ні хороше діяння не може бути заплямоване огудним словом.

Демокріт

Все, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі своє­му, бо у багатьох язик випереджає й саму думку.

Ісократ

Достоїнство стилю полягає в ясності: доказом цього служить те, що якщо промова не є ясною, вона не досягає своєї мети. Стиль не повинен бути ні занадто низьким, ні занадто високим, але по­винен відповідати предметові мовлення.

Арістотель

Загальний тон промови слід обирати такий, який найбільшою мірою утримує увагу слухачів і який не тільки їх усолоджує, а й насолоджує без пересичення . Хто в змозі довго пити чи їсти тільки солодке? А помірного смаку їжа й пиття легко позбавляють нас від перенасичення. Так у всіх випадках надмірна насолода межує з оги­дою.