Сторінка
4

Відомі мислителі про мистецтво усного публічного мовлення

Ж. Лабрюйєр

Є такі люди, які говорять раніше, ніж подумають, є й такі, котрі, навпаки, втомливо уважні до того, що вони говорять . Страж­даєш від тяжкої роботи їхнього розуму. Вони начебто навантажені фразами й різними зворотами. У них все продумане, навіть жести й постава; вони не ризикують ні найменшим слівцем, хоча б воно могло справити найкращий ефект, в них не вирветься нічого не­сподіваного, мовлення їхнє не тече вільним потоком: вони гово­рять правильно й нудно.

Д. Дідро

Великі інтереси — великі пристрасті. Ось джерело великих слів, повновагомих слів.

Д. Дідро

Хвилююче питання несподівано пробуджує красномовство у

людині.

Д. Дідро .

Хоч би якою високою була майстерність, без ідеалу немає істинної краси. Краса ідеалу вражає всіх людей без винятку, краса майстерності приваблює лише знавця . Істинне красномовство буде непомітним. Якщо я помічаю вашу красномовність, значить, ви не достатньо красномовні. Різниця між достоїнством майстерності й достоїнством ідеалу в тому, що одне полонить зір, а друге поло­нить душу.

Д. Дідро

Уміння ненароком зробити фразу — один із найважливіших сек­ретів красномовства.

С. Шамфор

Філософія розпізнає доброчинності, корисні з точки зору мо­ральної й громадянської, красномовство створює їм славу.

С. Шамфор

Промова, так само як і наші вчинки, створює сприятливе вра­ження тільки тоді, коли вона сповнена невимушеності, простоти й щирості.

Ф. Вейсс .:

Дбай більше про істину слів, ніж про красу мовлення.

К. Еккартсгаузен

Сказати щось ґрунтовне і водночас дуже гарне — справа не­легка; у крайньому випадку у той момент, коли відчуваєш красу, не завжди вловлюєш ґрунтовність.

. Г. Ліхтенберг

Справжнє красномовство полягає у сутності, але зовсім не у словах.

Ш. Сент-Бев

Доки кожне слово вимовляється правдиво, доти і мистецтво слова удосконалюється.

Дж. Рескін

Тільки щиро висловлюючись, ви можете навчитися думати.

Дж. Рескін

Як часто неправильно вжите слово породжує помилкові суд­ження!

Г. Спенсер

Що може бути кращим за красномовство вченого? Воно спи­рається на істинний стиль — рішучий, цілком відповідний до того, що треба висловити; швидше навіть він спирається на логіку — єдине і вічне підґрунтя доброго стилю. Це красномовство цілком тотожне до красномовства оратора, якому слово служить тільки для вира­ження думки, а думка — для вираження істини.

Е. Ренан

Слово . є певною мірою стимулом розуму. Але коли словом за­надто захоплюються і відривають його від реальності, воно вже втрачає зв'язок з дійсністю і стає сильним засобом сп'яніння розуму.

Перший симптом — це незмірно велика кількість слів для ви­раження пустого й короткого змісту. Скоро постає другий симптом:

базікання, яке не виражає ніякого змісту. У цьому випадку набір голосних і приголосних вражає уяву письменника, оратора, слова ллються потоком, розум збуджує безперервною вібрацією слухових перетинок. За цим настає явне ослаблення розуму . Вживаються слова заради задоволення, яке дається їхнім звучанням, без усякої пова­ги до тої частини людської природи, яка називається інтелектом.

Т. Maйореску

Якою великою є перевага живого слова перед написаним! Люди зачаровуються жестом, голосом, усією навколишньою обстановкою . Якщо вони хоч трохи прихильні до мовця, вони спочатку захоплю­ються, а потім уже прагнуть зрозуміти, що він говорить . У пись­менника немає таких палких прихильників: його твір читають у вільний час у селі чи в тиші кабінету; люди не збираються разом, щоб йому аплодувати . хоч би якою гарною була його книга, її чи­тають із упередженою думкою, що вона є посередньою . це не зву­ки, які тануть у повітрі й забуваються: що написане, того не зггреш. Ж. Лабрюйер

Мабуть, в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, ніж у писемне.

Ж. Лабрюйєр

Животворне слово людини справляє на нас таку дію, яку не справляють ні книги, ні роздуми; воно сильніше вражає душу, глиб­ше вкорінює в неї враження.

С. Пелліко

Писемне слово . все ж більше абстрактне й обмежене, менш вільне ніж усне, якому всю його вагомість може надати безпосе­редньо присутня особа.

Л. Фейербах

Написане слово — це бідняк, який пробиває собі шлях у світ власними зусиллями, у той час як усне, живе слово досягає вищих посад завдяки рекомендаціям її світлості княгині фантазії та її ка­мердинерів — очей та вух.

Л. Фейербах

Чимало скарбниць у світі відкривається, як Сезам казкового Алі-Баби, словесним ключем.

Ван-Дайк

Усне мовлення — одне з найсильніших знарядь людини . Між книгою прочитаною і книгою переказаною немає ніякої різниці в ідеях; але ці ідеї, які виходять із вуст натхненної ними людини, до­ходять до мозку натовпу за допомогою вуха, яке є широкою доро­гою до чуття . Слово вимовлене має значення переважно апостоличне:

його бачать, його відчувають, воно є животрепетним і схоплюється цілком, просякнуте враженнями й поступом людського духу.

Я. Мантегацца

Слово — єдине, що буде жити вічно.

Гезлітт

Немає нічого сильнішого за слово.

Менандр

Ти постарайся знайти більше, ніж сказане в словах.

Овідіи

Бесіда — мистецтво, в якому суперником людини виступає усе людство.

Емерсон

Гнучкий язик людини: промов у ньому — край непочатий. Цар­ство словесне невичерпне в усіх напрямках.

Гомер