Сторінка
3

Риторика епохи українського ренесансу

Заслуговує на увагу і “Буквар” Ф.Прокоповича. За цим підручником вчилися українці, росіян, білоруси, молдавани, грузини, серби, болгари, греки та інші. Великий гуманіст закликав учених академії до формування самостійного мислення. мріяв про генерацію українських “знавців, а не крамарів науки”.

Учений відстоював ідею освіченого абсолютизму, заснував російську просвіту Філософські, риторичні погляди видатного просвітителя Ф.Прокоповича відображали інтереси прогресивних сил, стали важливою віхою у розвитку слов’янського красномовства та естетичної думки.

Ф.Прокопович володів багатьма мовами, писав латинською, російською, старослов’янською, книжною українською, німецькою, англійською, французькою, шведською, польською мовами.

Його широка полілінгвістична культура до наших днів вражає масштабністю обдарювання.

Прокопович своєю діяльністю відгукнувся на завдання і вимоги епохи Ренесансу, написавши твори, які ставлять за мету теоретичне обґрунтування нового освітнього ідеалу, стверджують необхідність духовного, фізичного і естетичного розвитку людини. Прокопович володів силою слова і стверджував, що коли з’явиться небезпека, кольчуга і меч не є більш надійною зброєю, ніж красномовство, яке одночасно є й обороною, і наступальною зброєю.

Чотири книги риторичної праці Ф.Прокоповича містять поради, зауваги. Рекомендації, зразки складання промов, листів, історій. Серед професорів Києво-Могилянської академії він першим уводить до курсу риторики розділ про написання історії з метою увічнити історію своєї Батьківщини.

Прокопович розробив методику епістолярію і сам був великим майстром цього жанру. Стиль листів, за Прокоповичем, мав бути не ораторським, а спокійним, розсудливим.

Наступні риторики втілили в життя багато ідей Феофана Прокоповича, але чимало з них ще чекають своїх дослідників.