Сторінка
3

Організовані і неорганізовані суперечки

11. Якщо докази сильні, слід подавати їх окремо, детально роз­виваючи кожен з них; якщо вони слабкі, необхідно зібрати їх в одну жменю.

12. Намагайтеся якомога частіше підкріплювати один доказ іншим.

13. Не намагайтеся пояснювати те, чого самі не зовсім розумі­єте.

14. Не допускайте суперечностей у своїх доводах.

II. Спростування в суперечці

1. Не розділяйте узагальнені доводи суперечника.

2. Заперечуючи супротивнику, не висловлюйте особливої ре­тельності.

3. Не залишайте без заперечень сильні доводи супротивника.

4. Не доказуйте, коли можна заперечити.

5. Відповідайте фактами на слова.

6. Заперечуйте супротивнику його власними доводами.

7. Не сперечайтесь проти безсумнівних доказів і правильних ду­мок суперечника.

8. Не спростовуйте неймовірного.

9. Користуйтеся фактами, які визнав супротивник.

10. Якщо захисник обійшов мовчанням неспростовний доказ, звинувачу слід лише нагадати його присяжним і указати, що його супротивник не знайшов пояснення, яке б усунуло його.

Слід нагадати загальне правило будь-якої суперечки: щоб вик­ривати неправильні міркування супротивника, необхідно усувати із них другорядні міркування, окремі положення, які складають лан­ку логічного ланцюга, розташувавши їх у вигляді одного або де­кількох силлогізмів: помилка тоді стане очевидною.

Використана література:

1. Карнегі Дейл. Як навчитися виступати перед широким загалом. – К., 2003.

2. Іржі Томан. Мистецтво говорити. – К., 2000.

3. Основи риторики / За ред. Підлипчука М.І. – К., 1998.

4. Еристика / За ред. Ухтомської В.С. – К., 1994.