Сторінка
8
Але найбільшою дохідливістю до масової аудиторії відрізнялася реклама, що публікувалася в ілюстрованому щотижневику «Нива». Це видання примітне і своїм довгожительством, і успішним розширенням тиражу. У перший рік виходу - 1869-й - було 9 тисяч екземплярів, у 1891 році - 115 тисяч, а до початку XX століття вже 235 тисяч екземплярів [16;275], що з'явилося рекордним для журнальних видань. «Нива» перестала друкуватися лише в 1918 році. Її програма - масового журналу для сімейного читання - з ухилом у характерний для настання масової культури сентименталізм, романтизація побуту, містичні сюжети - ніяк не гармоніювала з торжеством пролетарської ідеології. Але для рубежу століть «Нива» була знаменням часу, і саме в ній рекламним публікаціям була приготована максимальна ефективність. Цілком обґрунтовано на рубежі XX століття редакція заявляло: «Деякі частки погодинні видання в Росії виявили таку довговічність, і жодне з них не досягло такого широкого, повсюдного поширення, як наш журнал. Він читається в місті і селі, у центрі СРСР і на її краї; ви його зустрінете й у скромному житлі міського або сільського трудівника, і в розкішній вітальні багатої або впливової людини; немає куточка в СРСР, куди б він ні проникав; усі його читають, усі знають» [16;275].
Особливою популярністю «Нива» користувалася в жіночої аудиторії. Журнал не зійшов з виграшного шляху завоювання популярності: у числі безкоштовних додатків видається щомісячний огляд паризьких мод. І в цілому адресована жінкам реклама в «Ниві» складала біля половини її загальної кількості. Тут лідирували тексти, пов'язані з різними способами зберегти і збільшити красу, привабливість, життєрадісність жіночого вигляду. Мала місце незліченна кількість повідомлень про парфумерні і косметичні вироби, особливо вишукані предмети туалету. Тим дамам, що будуть приймати пігулки «Марбор» рекламіст обіцяє красиві груди, а тим, хто придбає березовий бальзам доктора Ленчіля гарантується гладкість і білизна шкіри обличчя і рук.
Результативності реклами, що поміщається «Нивою», сприяли рясні і нерідко досить якісні ілюстрації, як пропонованих товарів, так і їхніх передбачуваних користувачів. Чарівні жіночі голівки - ілюстративний лейтмотив видання, що нерідко заповнював обкладинку. Це дуже сприяло росту тиражу щотижневика. У десятиліття початку російсько – японської війни відбувся настільки енергійний прорив рекламних текстів у пресу, що знову масові газети стали приділяти їм більше уваги і місця, ніж основним журналістським публікаціям. Була переборена і відносна розбірливість у розміщенні реклами серйозними журналами. Тематичні переваги для оголошень, зв'язані з профілем видань, типові для 90-х років XIX століття, переглядаються.
У серйозному педагогічно орієнтованому журналі «Рідна мова»
за 1904 рік на заключних сторінках уже рідко потрапляються бібліографічні повідомлення, типу повідомлення про вихід «Словника іноземних слів». Основний простір відкуплений знайомими процвітаючими фірмами: «Сиу і С °», «Брокаръ і ДО°», «Товарищество Эйнем».
А от ще цікавий приклад: мило "Рукоделъниць" з додатком малюнків у натуральну величину для серветок, занавісок, подушок та ін. Такий додаток - спокуса, покликана допомогти вистояти в конкурентній боротьбі. А нижче - ще одна заява, що затягає: «Ви не розірвете
шкарпетки з ниток 1аеа1», і адреса, за якою чудо - шкарпетки продаються [16;276].
Так журнальна реклама до завершення досліджуваного періоду наблизилася по тематиці, оформленню, змістовній подачі до стилю масових газет. Це викликало неприйняття частини громадськості, що і проявлялося в ряді узагальнюючих публікацій.
У цілому можна констатувати, що теоретичне осмислення рекламної діяльності в Україні, як і в Росії, і освоєння кращого з закордонного професійного досвіду відбувалися досить інтенсивно в перше десятиліття XX століття, хоча й було істотне відставання від бурхливо розвиваючоїся практики рекламування.
Висновок
Зараз проблему рекламі у пресі вивчають усі відомі рекламісти світу, такі як Гевін О'райлі - операційний директор Independent News & Media PLC, Аластер Кромптон – автор книги „"Майстерня рекламного тексту, Девід О’Гілві – відомий в усьому світі рекламіст, а також російський рекламіст Назайкін А. Н. , що написав кілька книг присвячених рекламі в пресі, зокрема «Эффективная реклама в прессе», «Эффективная продажа рекламы», «Рекламная служба газеты» і «Рубричная реклама». Як бачимо – проблема реклами у пресі дуже популярна і досить вивчена у світі, але з розвитком новітніх технологій з’являються нові проблеми реклами у пресі, нові шляхи їх вирішення і бажаючі досконало вивчити ці проблеми і їх розв’язати.
З огляду на все це можна зрозуміти, що реклама в пресі – дуже перспективний вид реклами, що дає рекламодавцям величезні можливості, і яка може діяти на споживача не тільки за допомогою модернізації і новітніх технологій, а й за допомогою методів, які підкріплюються не тільки сміливими і цікавими ідеями, а й багатолітнім досвідом,
Реклама у пресі - динамічна, швидко трансформуюча сфера рекламної діяльності. Уже багато століть вона змінювалась разом з людством Характер цієї реклами, її зміст і форма отримують метаморфози разом з розвитком виробничих сил суспільства, зміною соціально - економічних формацій. Глобальними факторами змін у рекламі у пресі являються потреби виробництва, торгівлі фінансів, форма державного правління, цілі різноманітних суспільних конфесій, політиків і звичайних громадян. Окрім цього, реклама у пресі справедливо визначається як частина загальнолюдської культури, що розвивалась по своїм внутрішнім законам.
Перелік факторів, що визначають обличчя реклами у пресі, можна продовжувати досить довго, однак більшу користь, на мій погляд, принесе огляд їх фактичної реалізації. Адже розуміння сучасної реклами у пресі не може бути повним без огляду та аналізу основних етапів її розвитку.
Список використаної літератури
1. Гасаненко Н.А. Мониторинг рекламы в СМИ Украины- тенденции и динамика// Маркетинг и реклама. – 1999. - №2(30) – с. 17-21.
Завантажити реферат