Сторінка
3

Рекламний менеджмент: сутність, цілі, завдання

ü чи є необхідність фокусувати увагу або виділяти основний елемент у схемі;

ü якої схеми потребує рекламне звернення — статичної чи ди­намічної.

6.3. Чи потрібно посилення впливу реклами:

ü чи мусять відомості про ціну займати головне місце у схемі ре­кламного звернення;

ü чи потрібно особливу увагу покупця звернути на стимулюючі щодо купівлі заходи;

ü чи треба для посилення зорового впливу використати який-небудь елемент на білому (чорному) тлі;

ü яким має бути розмір ілюстрацій (великий, малий);

ü чи треба розділити текст на параграфи чи підрозділи для лег­шого сприйняття.

7. Технічне редагування

7.1. Загальні фактори, щовизначають вибір шрифтів:

ü вік читачів;

ü який шрифт уже добре знайомийчитачеві;

ü чи буде текст читатися швидко;

ü чи треба брати до уваги можливість читання тексту не тільки при доброму, а й при поганому освітленні;

ü якого загального стилю шрифтів потребує характер рекламно­го звернення.

7.2. Технічні фактори, що визначають вибір шрифтів:

ü які розміри шрифтів (кеглі), довжина рядків та заголовку при­вертатимуть увагу до рекламного звернення;

ü які види (гарнітури) шрифтів створюватимуть відповідну ат­мосферу (класичну, старовинно-ностальгічну, сучасну);

ü які розміри шрифтів (кеглі) необхідні для допоміжного матері­алу рекламного звернення (приміток, посилань);

ü чи бажано мати в рекламному зверненні центральні або бокові заголовки для полегшення розуміння тексту;

ü чи гармоніюватиме вибраний шрифт із характером і технікою ілюстрацій;

ü чи не суперечать одне одному декоративні та оздоблювальні елементи й гарнітура шрифту;

ü чи треба текст надрукувати кольоровою фарбою на біломутлі, чи чорною на кольоровому тлі.

8. Вибір рекламного засобу

8.1. Фактори, що визначають вибір рекламного засобу:

ü головна мета реклами;

ü форма аргументування;

ü скільки матеріалу має вмістити рекламне звернення;

ü чи мають текст та ілюстрації однакове значення для рекламно­го звернення;

ü вартість рекламного засобу;

ü можливість розміщення в різних засобах інформації;

ü частотність контакту з потенційним покупцем.

8.2. Фактори, що визначають форму рекламного видання:

ü чи є рекламний текст суто інформаційним, чи ні;

ü які ілюстрації найкраще розкриватимуть мету рекламного зве­рнення;

ü яку технікуобразотворчого мистецтва краще використати длятаких ілюстрацій;

ü яка форма видання якнайкраще відповідає потрібним вимогам (листівка, вкладка, пакет, календар, пам'ятка, буклет, книжка, ката­лог, плакат тощо).

8.3. Які фактори треба враховуватипри поліграфічному способі виробництва рекламного видання:

ü види кліше та друку;

ü кольоровий або чорно-білий друк;

ü вид і вага паперу, якщо рекламу розповсюджуватимуть поштою;

ü чи є макет реклами достатньо економічним для вибраного фор­мату паперу;

ü чи відповідатиме стандартний формат видання вимогам до ре­кламного звернення;

ü чи можна буде згинати паперовий аркуш кількаразово, не роз­риваючи його;

ü чи вкладатиметься друковане видання узвичайний конверт;

ü якщо рекламне звернення друкуватиметься на поштовій картці, чи вистачить там місця для адреси фірми.

8.4. Фактори, які треба враховувати при телевізійному вироб­ництві рекламного звернення:

ü чи потрібно використовувати акторів, музичний супровід іт.п.;

ü чи потрібно залучати «знаменитостей»;

ü чи потрібно використати пересічних громадян як носіїв рекла­мної інформації;

ü чи потрібно залучати дітей;

ü чи потрібно показати товар «лицем» — у кольорі, в дії, примі­ряти його на той чи інший тип манекенниць, з котрими може себе ототожнити будь-яка покупниця;

ü чи має рекламне звернення бути у вигляді фільму, роликачибліц-ролика;

ü якою має бути тривалість телевізійного звернення;

ü чи треба використовувати «голос за кадром»;

ü чи треба користуватись методом «стиснутого часу»;

ü чи треба користуватись ігровим кіно, комп'ютерною графікою, мультиплікацією;

ü чи потрібне використання засобів іміджреклами;

ü що має бути відображено в рекламному зверненні — товарний знак (логотип), назва фірми, слоган — для обгрунтування назви то­вару, функції фірми або призначення товару (послуги);

ü якою має бути основна ідея сценарію й самого телевізійного показу рекламної продукції.

На практиці систему рекламного бізнесу можна умовно розділи­ти на чотири складові:

• фірма (організація, підприємство), що рекламує свою діяль­ність, свої товари, послуги чи ідеї;

• споживачі або покупці;

• організації, що сприяють рекламній діяльності фірми;

• організації, що контролюють рекламну діяльність фірми або весь рекламний бізнес.

Основою системи є фірми, що рекламують свої товари, послуги або ідеї. Їх називають рекламодавцями. Вони забезпечують власни­ми коштами проведення рекламної кампанії.

Рекламодавцями можуть бути приватні чи державні організації, підприємства, фірми, що використовують засоби масової інформації для збільшення ефективності маркетингу товарів і послуг, закупив­ши час або місце в таких засобах масової інформації, як телебачен­ня, радіо, газети, журнали та ін.

Рекламодавець — це головна (окрім покупців) дійова особа.

Розробляючи рекламну кампанію та керуючи нею, рекламода­вець має справу з численними партнерами: рекламними агенціями, засобами масової інформації, організаціями, що займаються науко­вими дослідженнями. Вони звичайно сприяють рекламодавцю в проведенні рекламної кампанії, існуючи незалежно від власного бі­знесу рекламодавця. В економічно розвинутих країнах вони допома­гають рекламодавцю аналізувати можливості ринків збуту товарів та послуг: створюють та випробовують нові ідеї з реклами, купують час і місце в засобах масової інформації, а також забезпечують тех­нічні засоби проведення рекламної кампанії.